Де ти — збагнув? Ти ж на самому споді,
і навіть нижче. Отже, опадай
і тільки там, і тільки там шукай
самого себе — в чистоті і вроді.
Дарма, що опинився в колоброді —
ти колобродами поневажай,
допоки не розчинишся в природі,
не скажеш: я і є твій рідний край,
не скажеш, що усе то те — моє,
не скажеш, що увесь ти є невласний.
Повік пробудь, о світе мій, прекрасний,
бо вже година світла настає,
і в щасті тім, в просвітлій тій годині
ти доживеш оте, що губиш нині.
11.VIII.1972