Сховались голубі гаї
за бурими горбами.
Є сто шляхів — і всі мої.
Піду стома шляхами.
Нехай для тебе суть твоя
пробуде невідома.
Хай научає течія
і доброму, і злому.
Поневажай свої жалі,
допоки серце зріє,
допоки на твоїм чолі
твоя зоря шаріє.
12.IX.72
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Я горілиць до неба ліг
Наступна: На мене нісся паровоз