СПРОЩЕННЯ ГРУП ПРИГОЛОСНИХ. Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу, і збіг кількох приголосних їй невласти¬вий. Тому й відбувається спрощення в групах приголосних, тобто втра¬чається один із звуків таких груп. Найпоширеніші спрощення в таких групах приголосних:
— стн— -*■ -сн-: честь – чесний, радість – радісний, вість – вісник, свист – свиснути.
22

У запозичених словах орфографічно спрощення відсутнє, хоч у нимові воно може відбуватися: контраст – контрастний, баласт баластний. Тільки ;у вимові відбувається спрощення у слові шістнадцять [ш’існадц’ат’].
-здн—*• -эн-: пізно (рос. поздно), поїзд – поїзний, проїзд-проїзний.
-стл- -сл-: щастя – щасливий, стелити – слати, користь – корисливий.
Спрощення не сталося в словах: кістлявий, хвастливий, пестливий.
-ждн- -»■ -жн-: тиждень – тижня, тижневий, кожний (рос. каждый).
-сл н- -»• -сн-: ремесло – ремісник, масло – масний.
-рдц- -*• -рц-: серденько – серце.
-скн—*• -сн-: тиск-тиснути, блиск-блиснути,
тріск-тріснути. У словах тоскно і випускний спрощення немає.
-стісл—*• —скл—: скло (рос. стекло).
-зкн—>• -зн-: бризкати – бризнути, брязкіт – брязнути. Відбувається спрощення тільки у вимові в запозичених словах, утворених за допомогою суфіксів -ськ- і -ств(о)-: інтелігентський [інтел’ігєнс’киї], референтський [референс/киї], агентство [агенство]. Спрощуються в групах приголосних переважно [д], [т], [л], [к].