Яке жорстоке ти, пізнання
дороги трачених доріг!
Хай увірвалось існування,
хай дух притомлений знеміг,
хай видива подаленіли
на чорній, як смола, воді.
Та ми жили, немов любили,
і вік пробудем молоді.
15.IX.72