ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ полягає в роз-щепленні колись полісемічного слова на кілька омонімів:
1) корінь (частина рослинного організму), корінь (основна морфема),
корінь (математичний знак);
2) встигати (= не спізнюватися), встигати (добре вчитися);
3) номер (графічний знак), номер (кімната в готелі).
Рідше виникають нові слова шляхом концентрації значення фра-зеологізму в одному опорному слові:
пісок (цукровий пісок), температура (підвищена температура).
В обох цих різновидах лексико-семантачного словотворення нове слово виникає в результаті розвитку старого значення слова.
Третій різновид полягає в тому, що існуючому в мові слову даєть¬ся значення, ніяк не зв’язане з основним: “Чайка” (легковий авто¬мобіль), “Рубін”, “Електрон”(хоподнпьтт), “Зірочка”(кінотеатр).
При лексико-семантичному словотворенні нових фонетичних оди¬ниць не виникає; створюются нові щодо змісту слова.