МОРФОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ СЛІВ основний у сучасній українській мові. Залежно від словотворчих засобів, якими утворюються слова, морфологічний спосіб поділяється на такі різновиди:1. Префіксальний: весна – провесна, бути – забути, довго – задовго. Твірною базою при префіксації служить слово; префікс не міняє частини мови, до якої приєднується; у похідному слові відсутні морфонологічні зміни: синок – пасинок, клас – підклас, степ – перестеп, лежати – залежати. |
Твірною базою при суфіксації служить основа слова. Суфікси можуть змінити частиномовну приналежність основи, до якої приєднуються. Суфіксальний словотвір супроводжується морфонологічними змінами (чергування звуків: луг – лужок, пастух – пастушок, поява вставних: річка – річечка; усічен- ня твірної основи: гуска – гусонька; накладання морфем: таксі-таксист, Краматорськ-краматорський: чергування приголосних: матуся – матусенька, луг – лужок).
Постфікси (-сь, -небудь) приєднуються до цілого слова, розташовуються після флексії або інфінітивного суфікса -ти. За допомогою постфіксів утворюються дієслова, займенники, прислівники.
– знедолити, новий – оновити, ясний – вияснити; наш – по- нашому, добрий-по-доброму.
|
ва, що характеризуються цільнооформленістю. Словотворчий засіб – інтерфікс (о, е): снігопад, землемір, мореплавець, різнобарвний. При словоскладанні утворюються складені слова, що характеризуються роздільнооформленістю: синій-синій, стежки-доріжки,хліб-сіль, Київ-10, Рубін-106. Числовий компонент в утворень цього типу невідмінюваний.10. Абревіація – різновид морфологічного словотворення, при якому нове слово утворюється шляхом об’єднання в одне ціле частин кількох слів. Розрізняють часткові (профком, студрада, завпед), ініціальні (АН, ЦК, вуз) і комбіновані абревіатури (райЗУ, облВНО, ТУ-104, АН-10).
Не слід ототожнювати абревіатури з графічними скороченнями. Останні не мають власного звучання і служать знаками (символами) повних найменувань: Т. Г. Шевченко, к-т (комітет), ф-т (факультет) ст. (станція) тощо. |