Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

МОРФОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ СЛІВ

МОРФОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ СЛІВ основний у сучасній українській мові. Залежно від словотворчих засобів, якими утворю­ються слова, морфологічний спосіб поділяється на такі різновиди:1. Префіксальний: весна – провесна, бути – забути, довго – за­довго. Твірною базою при префіксації служить слово; префікс не міняє частини мови, до якої приєднується; у похідному слові відсутні морфонологічні зміни: синок – пасинок, клас – підклас, степ – перестеп, лежати – залежати.

 

  1. Суфіксальний: шахта – шахтар, борона – боронувати, тужити – тужливий, десять – десяток.

Твірною базою при суфіксації служить основа слова. Суфік­си можуть змінити частиномовну приналежність основи, до якої приєднуються. Суфіксальний словотвір супроводжується морфонологічними змінами (чергування звуків: луг – лужок, пастух – пастушок, поява вставних: річка – річечка; усічен- ня твірної основи: гуска – гусонька; накладання морфем: таксі-таксист, Краматорськ-краматорський: чергування приголосних: матуся – матусенька, луг – лужок).

  1. Постфіксальний: відбувати – відбуватися, прийняти – при­йнятися, де-десь, де – де-небудь, коли-коли-небудь, який- який-небудь.

Постфікси (-сь, -небудь) приєднуються до цілого слова, роз­ташовуються після флексії або інфінітивного суфікса -ти.

За допомогою постфіксів утворюються дієслова, займенники, прислівники.

  1. Суфіксально-постфіксальний різновид полягає в одночасному приєднанні до основи суфікса і постфікса: брат – брататися, гілка – гілкуватися, зловтіха – зловтішатися, гордий – гор­дитися, кучерявий-кучерявитися.
  2. Префіксально-суфіксально-постфіксальний різновид: жаль- зжалитися, табір – отаборитися, щедрий – розщедритися, стукати – перестукуватися.
  3. Префіксально-постфіксальний різновид полягає в одночасно­му приєднанні до твірної основи префікса і постфікса: мовити -обмовитися, пам’ятати – опам’ятатися, бігати -вибіга­тися.
  4. Префіксально-суфіксальний: стріха – острішок, ліс-узлісся, дорога – роздоріжжя, мир – перемир’я; бачити – обачливий, песть-облесливий, межа-суміжний;рука-приручити, доля

–     знедолити, новий – оновити, ясний – вияснити; наш – по- нашому, добрий-по-доброму.

  1. Флективний різновид: Ярослав – Ярослава, золото – золотий, без руки – безрукий, Волга – Волго (озеро), Менделєєв – Менде- лєєво (село).
  2. Складання – різновид морфологічного словотворення, при яко­му нове слово утворюється шляхом об’єднання в одне словес­не ціле двох основ або слів. Розрізняють осново- і словоскла­дання. При основоскладанні утворюються складні злиті сло-

 

ва, що характеризуються цільнооформленістю. Словотвор­чий засіб – інтерфікс (о, е): снігопад, землемір, морепла­вець, різнобарвний. При словоскладанні утворюються скла­дені слова, що характеризуються роздільнооформленістю: синій-синій, стежки-доріжки,хліб-сіль, Київ-10, Рубін-106. Числовий компонент в утворень цього типу невідмінюваний.10. Абревіація – різновид морфологічного словотворення, при яко­му нове слово утворюється шляхом об’єднання в одне ціле частин кількох слів. Розрізняють часткові (профком, студрада, завпед), ініціальні (АН, ЦК, вуз) і комбіновані абревіатури (райЗУ, облВНО, ТУ-104, АН-10).

Не слід ототожнювати абревіатури з графічними скороченнями. Останні не мають власного звучання і служать знаками (символами) повних найменувань: Т. Г. Шевченко, к-т (комітет), ф-т (факуль­тет) ст. (станція) тощо.

 

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.