МОРФОЛОГО-СИНТАКСИЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ – це про¬цес трансформації слів одних частин мови в інші без зміни їх зовніш¬ньої форми, але зі зміною їх значення та граматичних особливостей. Основні види перехідності: субстантивація, ад’єктивація, прономі- налізація, адвербіалізація.
Субстантивація – перехід різних частин мови в іменники: Не пи¬тай стадого, а бувалого: велике гарне п’ять. Субстантивовані сло¬ва відповідають на питання хто? що? Набувають самостійного ха¬рактеру граматичних значень роду, числа, відмінка, виконують син¬таксичну функцію підмета чи додатка.
Ад’єктивація – перехід різних частин мови в прикметники: пер¬ший, другий, третій (сорт), розквітлий вигляд, процвітаюче госпо¬дарство, летючий газ. Ад’єктивовані слова становлять собою сино¬німи до прикметників. Прикметники дієприкметникового походження відрізняються будовою:
несказанний, невблаганний, летючий, колючий.