УДК 801.8:81’37

Руденко Л.М.,
доктор філологічних наук,
Херсонський державний університет

ДИСТРИБУЦІЯ АД’ЄКТИВНИХ МОДИФІКАТОРІВ ПРИ ІМЕННИКАХ – НАЗВАХ
АБСТРАКТНИХ ПОНЯТЬ У СТРУКТУРАХ З СЕМАНТИКОЮ УМОВИ

Інтерес лінгвістів до явищ сполучуваності слів пов’язується із загально
лінгвістичною тенденцією до виявлення тих закономірностей, за якими певні
елементи мови формують відповідні висловлювання. Сполучуваність слів у наш час
використовується як основа дистрибутивної методики вивчення лексичних і
морфологічних явищ мови. Ми розглядаємо сполучуваність як безпосередні
синтагматичні зв’язки між мовними елементами, а дистрибуцію – як суму всіх
оточень, у яких зустрічається ядерний іменник структури.
Виявлені в текстах структурні різновиди умовних утворень диференціюємо
на прості, прості ускладнені та складні аналітичні. До уваги у цій статті беремо
морфологічне наповнення таких структур, кількість опорних конституентів у них,
порядок розміщення елементів конструкції.
Прості обставинно-детермінантні структури умовної семантики залежно від
морфологічної сутності модифікатора членуємо на бінарні утворення з ад’єктивним
модифікатором та бінарні утворення з субстантивним модифікатором.
Аналіз мовного матеріалу виявив таку переважаючу закономірність: у функції
ад’єктивних модифікаторів у простих обставинно-детермінантних утвореннях
умовної семантики виступають прикметники, займенники та числівники. Опорними
конституентами в аналізованих утвореннях є іменники абстрактної семантики.
Розглянемо їх дистрибуцію.
Широкі сполучувальні можливості при назвах абстрактних понять у бінарних
структурах із семантикою умови мають якісні прикметники, які в складі усієї
синтаксичної побудови окреслюють поняття за його відповідністю / невідповідністю
(в нормальних умовах; за сприятливих обставин); за ознакою внутрішньої повноти
(при доброму бажанні); за близькістю / віддаленістю (при найближчій нагоді).
Менша сполучуваність з названою семантичною групою іменників у складі
бінарних умовних структур властива займенникам, які вказують на: узагальненість
ознаки (за такої умови; за таких обставин); на індивідуальну приналежність (на
випадок його смерті); ідентифікують референта за шкалою близькості (за цих
умов); вказують на виділення предмета (за всяку умову).
Зовсім обмежені сполучувальні можливості в числівників з названою групою
імен. Нами зафіксовано в аналізованих структурах лише функціонування числівника
перший, що вказує на порядок слідування явищ (при першій нагоді; при першій же
можливості).
Що ж до відносних прикметників та кількісних числівників, то їх
сполучуваність у зазначених структурах є негативною, нульовою.
Прості обставинно-детермінантні структури умовної семантики із
субстантивними модифікаторами репрезентовані лише моделлю N + N2. Наприклад:
У разі виникнення небезпеки вони піднімають догори черевце, вип’ячують жало і
сильно махають крильцями (Прод. бджільн.). Опорними конституентами в
аналізованих структурах виступають іменники – назви дії, процесів, при яких у функції
субстантивного модифікатора використовуються як абстрактні (у разі виникнення
небезпеки; в умовах реформування економіки; в міру відтворення ситуацій), так і
конкретні іменники (у разі приходу султана; у випадку окупації країни; за умови
герметизації трубопроводів).
Прості ускладнені обставинно-детермінантні структури умовної семантики
за кількістю конкретизаторів при компонентах ядерного утворення членуємо на:
1. Трикомпонентні утворення, якими виступають:
а) конструкції з ядерною структурою Adj + N, втілювані в 1 моделі:
Adj + Adj + N – ядерна структура з препозитивним прикметником (у разі
своєчасної корекційної роботи);
б) конструкції з ядерною структурою N + N2, передавані 5 моделями:
Adj + N + N2 – ядерна структура з препозитивним прикметником (за умови
недостатньої герметизації трубопроводів);
N + Adj + N2 – ядерна структура з інтерпозитивним прикметником (у разі
природженонедорозвитку третинних полів);
Pr + N + N2 – ядерна структура з препозитивним займенником (при
всілякому сприянні гетьмана);
N + Pr + N2 – ядерна структура з інтерпозитивним займенником (при
дотриманні цих правил);
N + N2 + N2 – ядерна структура з постпозитивним іменником (за умов падіння
народжуваності населення);
в) в конструкції з ядерною структурою N + N4, які мають лише одну модель:
N + Pr + N4 – ядерна структура з інтерпозитивним займенником (без відповіді
на ці питання);
г) конструкції з ядерною структурою N + N5, які репрезентовані 2 моделями:
N + Adj + N5 – ядерною структурою з інтерпозитивним прикметником (на
випадок ускладнення з англійською адміністрацією);
N + N5+ N2 – ядерною структурою з позитивним іменником (у разі запізнення
зі строками сівби).
2. Чотирикомпонентні утворення, до складу яких входять:
а) конструкції з ядерною структурою N + N2 з її 3 моделями:
Adj + N+ Adj+ N2 – ядерною структурою з препозитивним та інтерпозитивним
прикметниками (в міру регулярного відтворення близьких ситуацій);
Pr + Adj + N + N2 – ядерною структурою з препозитивними займенником і
прикметником (за такої відкатної трансформації суспільства);
N + Pr + N2 + N2 – ядерною структурою з інтерпозитивним займенником і
постпозитивним іменником (за умови відриву цієї групи від партії);
б) конструкції з ядерною структурою N + N4, втілювані в 1 моделі:
Pr + N + Adj + N4 – ядерна структура з препозитивним займенником та
інтерпозитивним прикметником (у разі його втечі на Лівобережну Україну).
3. П’ятикомпонентні утворення, які охоплюють лише конструкції з ядерною
структурою N + N2, репрезентовані 4 моделями:
Adj + Adj + N+ Adj + N2 – ядерною структурою з двома препозитивними і
одним інтерпозитивним прикметниками (при значній мовній єдності
східнослов’янських народів);
N + Adj+ Adj + Adj + N2 – ядерною структурою з трьома інтерпозитивними
прикметниками (в умовах переходу від адміністративно-командної до ринково-
економічної системи);
N + Pr + N2 + N4+ N2 – ядерною структурою з інтерпозитивним займенником і
двома постпозитивними іменниками (на випадок посадки нашого авіалайнера на
води Атлантики);
N + N2 + N2 + Pr + N2 – ядерною структурою з двома постпозитивними
іменниками і займенником (при ультиматумі з боку німців та їх союзників).
4. Шестикомпонентні утворення, представлені конструкціями з ядерною
структурою N+ N2, яким властива лише 1 модель:
N + Pr + Adj + N5 + Adj + N2 – ядерна структура з позитивними двома
прикметниками і двома іменниками (за умови визнання її єдиним представником
українського парламенту).
Приклади розглянутих різноструктурних детермінантів:
Крім того, у разі своєчасної корекційної роботи розвивається
компенсаторні відхилення в розвитку учнів (журн. “Педагог і психолог”); Висока
легкість ртуті …, а також температура коксування… за умови недостатньої
герметизації трубопроводів спричиняє утворення… техногенних ореолів ртуі
(журн. “Допов. АПН Укр.”); У разі природженонедорозвитку третинних полів
людина не розвивається як особистість, не може опанувати мову (І. Кучеров);
При всілякому сприянні гетьмана міністр народної освіти та мистецтва
М. Василенко розпочав українізацію загальноосвітньої школи (М. Котляр,
С. Кульчицький); При дотриманні цих правил через 3 роки можна проводити
повторну заготівлю на тому ж масиві (І. Перевозченко, Т. Андрієнко); “Беріть
Попова, на випадок ускладнення з англійською адміністрацією, і їдьте”
(П. Загребельний); За умов падіння народжуваності населення необхідно
докласти максимальних зусиль до збереження потенційної материнської та
наявної дитячої генерації (журн. “Віче”); Без відповіді на ці питання перед нами
не зовсім ясно стануть ні заслуга й вага Котляревського в історії нашого
письменства, ні його місце серед діячів українського відродження (С. Єфремов);
Тому в посушливі періоди боби в сумішці з кукурудзою у разі запізнення зі
строками сівби потерпали від нестачі вологи, а кукурудза росла й розвивалась
нормально (журн. “Тварин. Укр.”); … в міру регулярного відтворення близьких
ситуацій постає потреба виразити деякі компоненти більш економним
способом (І. Вихованець); Які ж тенденції у соціальному житті намітилися за
такої відкатної трансформації суспільства? (журн. “Віче”); Отже, було б
абсурдом припускати, що ця цілком міська група літераторів візьме на себе…
роль представника ідеології глитая, що ж до позасвідомого… непмана, то це
можливо… за умови відриву цієї групи від партії (М. Хвильовий); Многогрішний
розрахував, що Дорошенко буде розбитий своїми супротивниками, і тому писав у
Москву, щоб у разі його втечі на Лівобережну Україну наказано було не
приймати його… (Д. Яворницький); При значній мовній єдності
східнослов’янських народів складалися у процесі їх формування специфічні
особливості мови кожного народу (Культ. і побут нас. Укр.); В умовах переходу
від адміністративно-командної до ринкової економічної системи в економіці
України формуються три основні групи підприємств… (журн. “Політ.думка”); На
випадок посадки нашого авіалайнера на води Атлантики ви одягаєте на себе
жилет… (О. Чорногуз); При ультиматумі з боку німців та їхніх союзників він
наполягав на… підписанні… умов миру… (М. Котляр, С. Кульчицький); УСДРП
вважала можливим об’єднання з РСДРП на федеративних засадах за умови
визнання її єдиним представником українського пролетаріату (М. Котляр,
С. Кульчицький).
Як видно з прикладів, компоненти ядерних утворень та їх поширювачі
займають різну позицію в складі простих ускладнених обставинно-детермінантних
структур умовної семантики. Цю позицію можна характеризувати, як: а) контактне
розміщення елементів ядерного утворення і препозиція конкретизатора
(в обмежених лексичних умовах); б) контактне розміщення елементів ядерного
утворення і постпозиція конкретизатора (у разі запізнення зі строками сівби);
в) дистантне розміщення елементів ядерного утворення з інтерпозицією
конкретизатора (в умовах існування ворожих організацій); г) дистантне розміщення
елементів ядерного утворення із симетричним наповненням конкретизаторів (в міру
регулярного відтворення близьких ситуацій); ґ) дистантне розміщення
едементів ядерного утворення з асиметричним наповненням конкретизаторів (при
значній мовній єдності східнослов’янських народів).
Конкретизатори в простих ускладнених обставинно-детермінантних
конструкціях із семантикою умови виконують функцію семантичного уточнення
(за умови недостатньої герметизації трубопроводів; на випадок ускладнення з
англійською адміністрацією) або ж використовуються для граматико-смислової
конденсації структури (при ультиматумі з боку німців та їх союзників). Функцію
конкретизаторів компонентів ядерних сполучень в аналізованих структурах частіше
виконують якісні прикметники, рідше – прикметники відносні та іменники.
За якісними прикметниками в препозиції до ядерної структури закріпилась
характеризувальна роль. Залежним компонентом ядерного іменника у таких
випадках виступає відносний прикметник, що виконує функцію специфікації:
корекційна робота – своєчасна; лексичні умови – обмежені; синтаксичні
умови – певні; мовна єдність – значна. Якісні прикметники у функції
конкретизаторів залежних компонентів характерні для ядерних структур з двома
іменниками: в умовах існування ворожих організацій; при відтворенні ідентичних
умов; без узгодження з вищою владою та ін. Ними може характеризуватись як
опорний, так і залежний компоненти одночасно: в міру регулярного відтворення
близьких ситуацій.
Відносні прикметники поширюють, як правило, ядерну структуру з двома
іменниками, характеризуючи залежний компонент: у разі природженонедорозвитку
третинних полів; на випадок ускладнення з англійською адміністрацією.
Іменники-конкретизатори в аналізованих структурах уживаються епізодично,
детермінуючи кожного разу залежний компонент ядерних утворень з двома
іменниками – з абстрактним або конкретним значенням: у разі запізнення зі
строками сівби; на випадок посадки нашого авіалайнера на води Атлантики:
при ультиматумі з боку німців.
Мінімальною частотністю вживання в складі простих ускладнених обставинно-
детермінантних утворень з семантикою умови характеризуються займенники, якими
детермінуєься залежний або опорний компоненти ядерної структури – переважно
ідентифікуються референт за шкалою близькості (за умови відриву цієї групи…; при
дотриманні цих правил) або ж вказуються на його індивідуальну приналежність
(у разі його втечі; у випадку посадки нашого авіалайнера).
Найчастотншими є трикомпонентні утворення з детермінуючою умовною
семантикою. Відносно часто простежуються чотири – і п’ятикомпонентні конструкції,
малочастотними є шестикомпонентні утворення. Найвищий конструктивний
потенціал у таких утвореннях властивий бінарній структурі з керованим іменником у
родовому відмінку (13 моделей).
Складні аналітичні обставинно-детермінантні структури умовної семантики
за кількістю опорних конституентів та їх конкретизаторів членуємо на складні
непоширені та складні поширені. Складні непоширені структури представлені лише
адвербіальними утвореннями на рівні двочленних – (Adv) + (Adv); п’ятичленних –
(Adv) + (Adv) + (Adv) + (Adv) + (Adv) структур, напр.: Дотримуючи закони
природи, використовуючи знання біології та екології видів лікарських
рослин, люди можуть зберігати скарби зеленої аптеки (І. Перевозченко,
Т. Андрієнко); Але, кохаючись в чудових гекзаметрах безсмертних греків,
розуміючи красу Піндара, бачачи культуру Риму ступенем вищого життя,
пізнавшись на софістських мудрощах, на діалектиці, розуміючи загальну
високість духовного й культурного життя, він уже мусив дивитися на світ
божий очима римлянина… (Філософія).
Складні поширені обставинно-детермінантні структури умовної семантики
репрезентовані в текстах лише субстантивними утвореннями, а саме:
1. Двочленними з однією ядерною структурою (2 моделі):
(N) + (N + Pr + N2) – у процесі пізнання при викладі своєї позиції;
(Pr + N) + (N) – на випадок його оточення або захоплення.
2. Двочленними з двома ядерними структурами (8 моделей):
(Adj + N) + (Adj + N) – залежно від природної вдачі, при вдячній нагоді;
(Adj + N) + (Pr + N) – при добрій протекції і при твоїй освіті;
(N + N2) + (N + N2) – у разі уникнення відповідальності, невиконання обов’язку;
(N + N2) + (N + N2 + N2) – залежно від умов льоту і поповнення запасів перги;
(Adj + N) + (N + Adj + N2 + N2) – при назверхній млявості та нахилі до занадто
вже повільного темпу праці;
(Pr + N + Adj + N2) + (Adj + N) – за такої одностайності громадських інтересів
та культурного стану;
(N + Adj + N2) + (N + N2 + N6 + N2 + N2) – в разі невиконання даного
зобов’язання, а також при відсутності продавця в місці знаходження споживача;
(N + Adj + N2) + (N + N2 + N2 + Adj + Adj + N2 + N2) – в умовах загострення
екологічної ситуації і необхідності збереження генофонду рослинного і тваринного
світу України.
3. Тричленні утворення з однією ядерною структурою, представлені
1 моделлю:
(Adj + Adj + N) + (N) + (N) – навіть при шаленій Мосендзовій невтомності,
цілеспрямованості, енергійності.
4. Тричленні утворення з трьома ядерними структурами, які втілені в
1 моделі:
(N + Pr + N2 + Adj + Adj + N2) + (Adj + N) + (Adj + N + N2 + Adj + N2) – з
використанням усіх механізмів даного президентського Указу, відповідного
законодавства та при належному контролі з боку Фонду державного майна.
Приклади розглянутих детермінантів: Філософ у процесі пізнання, при
викладі своєї позиції мусить триматись чіткого визначення понять…
(Філософія); На випадок його оточення або захоплення важливе місце
відводилось організації партизанських загонів… (А. Чайковський); Спрагла влади
людина, залежно від природної вдачі, при вдячній нагоді стає тираном або
мудрецем (Р. Іваничук); При добрій протекції і при твоїй освіті тебе можуть
зробити старшим над запорозькими козаками (А. Чайковський); Роль несвідомого
виявляється в дії психологічних механізмів наслідування та частково навіть
ідентифікації…, а також у механізмах захисту “Я” в разі уникнення
відповідальності, невиконання обов’язку (журн. “Педагог. і психолог.”); Потім
підгодовують бджіл 1–2 рази залежно від умов льоту і поповнення запасів
перги (Прод.бджільн.); І тоді я помітив, що в нього при назверхній млявості та
нахилі до занадто вже повільного темпу праці є… інтенсивне та всебічне
сприймання зовнішнього світу та інтенсивність і глибина інтелектуальної
творчої сили (Г. Костюк); В разі невиконання даного зобов’язання, а також при
відсутності продавця в місці знаходження споживача доставка і повернення
товарів можуть бути здійснені споживачем… (журн. “Політ.думка”); В умовах
загострення екологічної ситуації і необхідності збереження генофонду
рослинного і тваринного світу України рівень інтенсивності лісокористування
має бути приведеним до… норм (Укр. геогр. ж-л); Навіть при шаленій
Мосендзовій невтомності, цілеспрямованості, енергійності названого
вистачило б на кілька життів (Л. Череватенко); За такої одностайності
громадських інтересів та культурного стану цілком натуральною була річ, що
дума про братів Азовських або Самійла Кішку, про повстання Хмельницького…
однаково могла зворушити серця усім українцям… (С. Єфремов);
З використанням усіх механізмів даного президентського Указу,
відповідного законодавства та при належному контролі з боку Фонду
державного майна, приватизація на селі, гадаю піде (Укр. газ.).
Таким чином, структурні різновиди обставинно-детермінантних утворень з
семантикою умови репрезентують собою мовні одиниці – прості бінарні, прості
ускладнені, складні аналітичні, що реалізуються на мовленнєвому рівні у вигляді
синтаксичних моделей або дистрибутивних формул. Бінарні (ядерні) конструкції
утворюють як семантичний, так і структурний кістяк ускладнених структур, тоді як усі
інші конкретизатори-поширювачі виконують функцію подальшого розчленування
загального поняття. Простежується широка валентність в утворенні
багатокомпонентних та багаточленних семантико-синтаксичних єдностей –
обставинно-детермінантних структур умовної семантики, які, виконуючи номінативну
функцію, належать до системи комунікативних засобів мови у складі речення, тексту.

Література
1. Головин Б. Н. К вопросу о языковой природе словосочетаний / Б. Н. Головин // Учен. зап.
Горьк. гос. ун-та, 1970. – Вып. 99. – С. 3–14.
2. Ким Л. Л. О сочетаемости прилагательных в русском языке / Л. Л. Ким // Структура и
функционирование единиц русского языка : сб. ст. – Ташкент : Изд-во Ташк. гос. ун-та,
1986. – С. 87–94.
3. Ковалева Л. П. Сочетаемость глаголов движения в тексте как реализации их дистрибуции /
Л. П. Ковалева // Проблема лингвистического анализа текста. – Иркутск : Изд-во Иркут. гос.
пед. ин-та, 1980. – С. 61–67.
4. Котелова Н. З. Значение слова и его сочетаемость / Н. З. Котелова. – Л. : Наука, 1975. – 163 с.
5. Кочерган М. П. Лексическая сочетаемость и значение слова : автореф. дис. … д-ра филол.
наук / М. П. Кочерган. – К., 1983. – 47 с.
6. Сергеева Ж. А. О сочетаемости как средстве разграничения некоторых синтаксических
структур / Ж. А. Сергеева // Вопросы сочетаемости языковых единиц : сб. ст. – Саратов :
Изд-во Сарат. гос. пед. ин-та, 1974. – С. 116–121.
7. Harris Z. S. Structural linguistics / Z. S. Harris. – Chicago, 1961. – P. 15–16.

Анотація
У статті описано дистрибуцію ад’єктивних модифікаторів при опорних конституентах з
урахуванням їх конкретних мовленнєвих значень; стрижневі компоненти обставинно-
детермінантних структур розглядаються в їх синтагматичному зв’язку з іншими одиницями
мовленнєвого потоку.
Ключові слова: обставинно-детермінантна структура, ад’єктивний модифікатор,
субстантивний модифікатор, ядерна структура.

Аннотация
В статье описана дистрибуция адъективных модификаторов при опорных конституентах с
учетом их конкретных речевых значений; стержневые компоненты обстоятельственно-
детерминантных структур рассматриваются в их синтагматической связи с другими единицами
речевого потока.
Ключевые слова: обстоятельственно-детерминантная структура, адъективный
модификатор, субстантивный модификатор, ядерная структура.

Summary
The article reveals the distribution of the adjective modifiers at basic constituents with
consideration of their specific speech meanings; the principal components of the adverbial-determinant
structures are observed in their syntagmatic relations with other units of speech flow.
Keywords: adverbial-determinant structure, adjective modifier, substantive modifier, nuclear
structure.