ПОХІДНЕ СЛОВО – це слово, утворене від іншого слова чи сло-восполучення (весна-весняний, рубати ліс-лісоруб). Найхарактерні¬шою ознакою похідного слова є його мотивованість: значення похідного слова мотивується (обумовлюється) значенням твірного. Пор. ще: землероб, хвилеріз, водограй. Похідні слова, як правило, членувальні. Рідше трапляються похідні слова безафіксні: молодь, лет, біг. Похідні слова характеризуються подвійною референцією (відношенням): ре¬ференцією до світу речей (опеньок -вид гриба) і референцією до світу слів (пень). Непохідні слова характеризуються лише однією референ¬цією – до світу речей (літо – пора року, сонце – світило).