Українська мова: Словник-довідник. 1998. (Загнітко А. П., Познанська В. Д., Омельченко 3. Л., Мозгунов В. В. та ін.)

ДІЄВІДМІНЮВАННЯ

ДІЄВІДМІНЮВАННЯ – відмінювання дієслова за особами, чис¬лами, часами і способами, а в минулому часі й умовному способі – також за родами. В українській мові за характером особових закінчень розрізняють дві основні дієвідміни: першу – з колишнім так званим тематичним голосним е в особових формах теперішньо-майбутнього часу (несеш, несе, несем, несете) і другу – з колишнім тематичним

голосним и (сидиш, сидить, сидимо, сидите). Здебільшого при визначенні дієвідміни наголошують на особливостях закінчень дієслів у третій особі множини:
-уть (-ють) – перша дієвідміна;
-ать (-ять) – друга дієвідміна.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.