Урок № 23

Зв’язне мовлення

Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично).

Особливості будови розповіді.

Усний докладний переказ тексту розповідного характеру

Мета: пояснити особливості будови розповіді, формувати вміння відрізняти розповідь від інших типів мовлення, відтворювати тексти розповідного характеру; формувати загальні текстотворчі вміння; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, відчуття слова.

Обладнання: текст для переказу.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу (засвоєння мовленнєвознавчих понять).

* Робота з підручником. Робота з таблицею «Типи мовлення» (стор. 61).

* Робота з підручником. Виконання вправи 155 (усно).

* Пояснення вчителя.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Розповідь – це висловлювання, у якому йдеться про послідовні дії предмета чи особи або про події, які відбуваються в певній послідовності, одна після одної.

До розповіді можна поставити загальне питання що сталося?

Здебільшого (хоч і не обов’язково) в тексті розповідного характеру є слова, що вказують на послідовність виконання дій (перебігу подій): спочатку, потім, тоді, пізніше, насамкінець, наступного дня і под.

Оскільки в кожному з речень тексту має міститися нова інформація, у кожному реченні можна умовно виділити «відоме» («дане») – слово або словосполучення, що «вбирає» в себе, «повторює» певну інформацію з попереднього речення, та «нове» – слово або словосполучення, яке вміщує інформацію принципово нову, досі невідому.

«Відомим» у реченнях тексту розповідного характеру є назва особи або предмета, а «новим» – назва виконаної дії (або назва події, яка відбулася).

Наприклад:

В Н Н

Дід убрався в Іванову одежу, тоді витяг з-під старого пенька пляшечку з

Н Н Н

молодильною водою, покропився і враз помолодшав: став такий, як у

В Н Н

вісімнадцять літ. Після цього він витяг іншу пляшечку, побризкав з неї Івана.

В Н

Той зробився старшим на п’ятдесят років.

Народна творчість.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

*Прослухати (прочитати) уривок. Які дії виконала кожна з названих в уривку осіб? Одночасно чи послідовно були ці дії виконані? Яке загальне питання можна поставити до висловлювання? Чи є уривок зразком розповіді?

Трапилась в одній державі велика посуха. Зібрався богатир Іван і пішов людей рятувати.

А в тій державі клятий Змій позакривав криниці. За воду Зміїсько вимагав у людей щодня по красуні. Після того, як люди йому дівчину приведуть, Змій давав їм якесь відро.

Сів Іван біля Змієвої печери і чекає. Ось везуть коляскою цареву дочку. Іван тоді зупинив коня і на коляску скочив, та аж по осі у землю ввійшла. А Іван каже: «Не дам людоїдові дівчину!»

Народна творчість.

ІV. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тексту вчителем.

*З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення.

*Колективне складання плану тексту.

*Повторне читання вчителем тексту.

V. Усне переказування учнями тексту за планом.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 154, 156 (усно).

Тексти для переказу

1.Татарське зілля

Жили в одному селі брат і сестра. Батьки їхні повмирали, а вони самі хазяйнували.

Одного разу, як брат орав у полі, напали на село татари. Людей пограбували, а сестру з іншими дівчатами погнали у полон.

Кинувся парубок ворогів доганяти, щоб сестру відбити. А татари саме посідали полуднувати, а навколо варту виставили. Хлопець і попався вартовим у руки.

Привели парубка до татарського мурзи. Той вирішив з бідолахи посміятися. Поставив мурза таку умову: якщо брат татарського силача переможе, відпустять його й сестру татари.

Вирішив хлопець битися. Почався бій. І так захотілося парубкові сестру врятувати, що вбив він ворога одним ударом.

Відпустив татарин сестру й брата. А на тому місці, де брат ворога вбив, виросло зілля, яке називають татарським. (Нар.творч.; 118 сл.)

• Пояснити значення слова мурза (титул феодальної знаті в татар).

• Дібрати синоніми до слів полон, силач.

• Скласти план тексту (орієнтовний: 1. Жили брат із сестрою. 2. Напали на село татари. 3. Кинувся брат ворогів наздоганяти. 4. Попався вартовим у руки. 5. Вирішив мурза посміятися. 6. Перемога. 7. Відпустив татарин брата і сестру. 8. Виросло на тому місці зілля.)

• Усно переказати текст за планом.

2.Ведмідь

Надворі був лютий мороз. Плентався вулицею хлопчик-сирота. Рідні немає, а чужі не пускають… Ходив бідолашний, зазирав у вікна.

Отак доплентався хлопчик до околиці міста. Зайшов у якусь повітку, а там темно, хоч око виколи. Налапав щось волохате. Притулився до теплого собачого хутра та заснув.

А то був не собака, а ведмідь. Його пан держав собі на потіху.

Прокинувся хлопчик уранці, роздивляється ведмедя. Він зроду ведмедів не бачив. Пішов милостині прохати, а ввечері до ведмедя вернувся. Повечеряв тим, що ведмідь не доїв.

Аж зайшов у повітку слуга з ліхтарем. Покликав пана. Хлопчик злякався, охопив ведмедя та як заплаче! А ведмідь став хлопчика голубити, а на пана гарчати.

Зглянувся пан на хлопця, узяв до себе, став годувати і вчити. (За Оленою Пчілкою; 120 сл.)

• Пояснити значення слів повітка (господарське приміщення для утримання свійських тварин, зберігання реманенту та майна; шопа, сарай), околиця, хутро, милостиня.

• Пояснити значення виразів хоч око виколи; держати на потіху.

• Дібрати синоніми до слів плентатися, волохатий, бідолашний, голубити, зглянутися.

• Скласти план (орієнтовний: 1. Плентався вулицею сирота. 2. У повітці на околиці. 3. Притулився до хутра і заснув. 4. То був не собака, а ведмідь. 5. Увечері хлопчик повернувся. 6. Слуга покликав пана. 7. Став ведмідь хлопчика голубити. 8. Пан зглянувся на сироту.)

• *Усно переказати текст за планом.