Урок № 27
Тема. Головні та другорядні члени речення. Тематичне тестування (тема: Словосполучення, речення)
Мета: систематизувати й узагальнити знання про головні й другорядні члени речення, формувати вміння визначати члени речення; з’ясувати рівень засвоєння знань та сформованості вмінь з теми “Словосполучення, речення”; формувати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, удосконалювати навчики самостійної роботи, розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу.
Тип уроку: комбінований урок (систематизація й узагальнення знань; перевірка й облік здобутих знань, умінь і навичок).
Обладнання: тестові завдання.
Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Систематизація раніше засвоєного теоретичного матеріалу.
* Робота з підручником. Самостійне опрацювання таблиці “Другорядні члени речення” (с. 67).
ІІІ. Виконання вправ на застосування систематизованих знань.
* Пояснювальний диктант. У записаних реченнях підкреслити головні й другорядні члени речення.
І. Я вірю в краще майбутнє рідного народу. (М.Заньковецька.) Мій край веселий, тополиний ще вирве з коренем бур’ян. (М.Сом.) Посміялась чужа доля з Перекотиполя. (Л.Глібов.)
ІІ. Я вірю у велике майбутнє українського слова. (С.Васильченко.) Я дуже люблю звучну, барвисту й таку м’яку народну українську мову. (Л.Толстой). Земля євшанна, тополина – то неповторний рідний край. (Д.Білоус.)
Словник.
Євшан – степовий запашний полин, ін. назва – татарське зілля, аїр.
*Творча робота за варіантами.
І варіант. Скласти й записати речення, в яких у ролі означень виступали б слова рідний, наш, найперший.
ІІ варіант. Скласти й записати речення, в яких у ролі обставин виступали б слова навіки, впевнено, без вагань.
* Перевірка творчої роботи.
ІV. Повідомлення мети тематичної перевірки і способів її проведення.
V. Пояснення вчителя щодо проведення тестування.
VІ. Виконання тестових завдань.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)
І варіант1
1.Словосполучення і речення вивчає такий розділом науки про мову:
а) фонетика;
б) графіка;
в) синтаксис.
2. Словосполучення складається із
а) рівноправних слів;
б) головного й залежного слова;
в) слів, які виступають у реченні підметом і присудком.
3. До словосполучень не можуть належати:
а) поєднання іменників із прикметниками ( погожий день, щире слово);
б) поєднання іменників або займенників із прийменниками (після уроків, зі мною);
в) поєднання дієслів із прислівниками (працювати наполегливо, рухатися швидко).
4. Змістовий зв’язок встановлюється у словосполученні за допомогою
а) питання, яке ставиться від головного слова до залежного;
б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;
в) питань, які ставляться окремо до головного слова і до залежного.
5. Граматичний зв’язок між словами у словосполученні здійснюється за допомогою
а) питання, яке ставиться від головного слова до залежного;
б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;
в) закінчення або закінчення і прийменника.
6. Речення є
а) засобом вираження думки;
б) засобом називання предметів, їхніх ознак, дій;
в) поєднанням звуків, з яким пов’язане певне значення.
7. Граматична основа речення складається
а) з підмета і означення;
б) з підмета і присудка;
в) з присудка та обставини.
8. З двох дієслів – неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова (вчимося плавати, почало сутеніти) складається:
а) простий присудок;
б) складений іменний присудок;
в) складений дієслівний присудок.
9. Другорядні члени речення – це
а) підмет, присудок, обставина;
б) означення, додаток, обставина;
в) означення, обставина, присудок.
10. Членами речення не виступають слова таких частин мови:
а) іменники, дієслова;
б) прикметники, займенники;
в) прийменники, сполучники.
11. Спонукання до дії (наказ, прохання) вражається
а) у розповідному реченні;
б) у питальному реченні;
в) у спонукальному реченні.
12. Залежно від того, виражають чи не виражають речення емоційні переживання мовця, вони поділяються
а) на розповідні та окличні;
б) на окличні і неокличні;
в) на окличні і спонукальні.
ІІ варіант 1
1. Словосполучення складається
а) з двох рівноправних слів;
б) з головного й залежного слова;
в) з поєднання слів самостійної та службової частин мови.
Скласти й записати словосполучення дієслово+прислівник (напр.: читати виразно; писати грамотно).
2. Речення
а) виражає закінчену думку;
б) поєднує в собі два слова: головне і залежне;
в) називає предмет, явище або процес.
Скласти й записати поширене речення, підкреслити в ньому всі члени речення.
3. За метою висловлювання речення бувають
а) розповідні, питальні, окличні;
б) розповідні, спонукальні, окличні;
в) розповідні, питальні, спонукальні.
Скласти (пригадати) й записати спонукальне речення (напр.: Будь не примітливий, а привітливий. (Нар.творч.).
4. Граматична основа речення складається
а) з головних членів речення: підмета і присудка;
б) з одного головного і одного другорядного члена речення;
в) з другорядних членів речення, найбільш важливих для розуміння змісту речення.
Скласти й записати речення, підкреслити в ньому граматичну основу.
5. Додатком у реченні На сопілці соловейком виграва Іванко (П.Зуб.) є слово2
а) Іванко;
б) на сопілці;
в) соловейком.
Скласти й записати речення за схемою: означення – підмет – присудок – обставина (напр.: Білесенькі сніжиночки спустилися згори).
6. Словосполученням є таке поєднання слів:
а) опадає листя;
б) берези і липи;
в) улюблена пора року.
Скласти й записати непоширене словосполучення із словом співати (напр.: співати колядку).
ІІІ варіант
1. Непоширеним є словосполучення, яке
в) складається з двох самостійних слів.
б) складається з трьох і більше самостійних слів;
в) складається не менш як з чотирьох самостійних слів.
Скласти й записати непоширене словосполучення (напр.: дотепне слово; дісталися швидко).
2. Головні члени речення, це
а) підмет і додаток;
б) підмет і присудок;
в) присудок і обставина.
Скласти й записати поширене речення, підкреслити в ньому головні члени речення (напр.: Вишиваю вишиваночку я для братика Іваночка (В.Гринько).
3. Складений іменний присудок складається
а) з двох дієслів – неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова) (вмію вишивати);
б) з іменної частини (іменника, прикметника, займенника) і допоміжного дієслова-зв’язки) (стану лікарем);
в) з одного слова.
Скласти (пригадати) й записати речення із складеним іменним присудком (напр.: Рік був щасливий).
4. Обставина – це
а) головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?
б) другорядний член речення, що означає ознаки дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли? чому?
в) другорядний член речення, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий?
Скласти (пригадати) й записати речення, в якому слово щедро виступало б обставиною (напр.: Де господар добре робить, там і поле щедро родить. (Нар.творч.).
5. Присудок у реченні Словом можна зцілити людину є
а) складеним іменним;
б) складеним дієслівним;
в) простим.
Скласти й записати речення із складеним дієслівним присудком, присудок підкреслити (напр.: Кожна українка може вишити гарний рушник).
6. Речення Небеса блакитні сяють з глибини (Д.Павличко.) є
а) розповідним, неокличним;
б) розповідним, окличним;
в) спонукальним, окличним.
Скласти (пригадати) й записати спонукальне окличне речення (напр.: Як той дуб, ти гордо стій! (Б.Грінченко.)
VІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано й здано).
VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
ІХ. Домашнє завдання. Повторити п.6 –9.
1 За кожне правильно виконане завдання (правильно вибрану відповідь) учень одержує по 1 балу.
1 За кожне правильне виконання кожного із 6 запропонованиз завдань (правильно вибрану відповідь) учень одержує по 1 балу. За самостійно і правильно дібраний приклад учневі додається ще по 1 балу. Таким чином, учень може одержати до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).
2 Наведені у тестових завданнях речення потрібно записати на дошці.