Урок № 61

Контрольний диктант

Мета: з’ясувати рівень засвоєння орфографічних і пунктуаційних знань, сформованості мовних умінь та навичок щодо вивчених упродовж семестру тем; формувати вміння й навички використовувати здобуті теоретичні знання відповідно до конкретних випадків на практиці; розвивати логічне мислення, орфографічну й пунктуаційну грамотність, навички самостійної роботи, пам’ять, увагу.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок.

Обладнання: текст для диктанту.

Хід уроку

І. Повідомлення мети перевірки і способів її проведення.

ІІ. Написання диктанту.

ІІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів щодо диктанту (після того, як зібрано зошити).

ІV. Підбиття підсумків уроку.

*Додаткова вправа. Переписати речення, вставляючи на місці крапок пропущені букви. Позначити в словах орфограму «сумнівний ненаголошений голосний».

Тиха вода б…р…ги ломить. Там в..рбиця, де кр..ниця. В..рба товста, та вс..редині пуста. Як повадиться вовк до кошари, то все стадо пер..бере. В двір дров не возять, а в кр..ницю води не ллють. Як віт..р не дме, то й оч..рет не шумить. Скр..пливе дер..во довго ж..ве. Бродить б…р..зень між б…р…зами, білим поясом підп…р…заний. На яз…ці м…док, а в душі льодок. Що дур..нь осудить, р..зумний розсудить. К..жух лежить, а дурень др..жить. Ш..рокі ворота увійти, та вузькі вийти. Поки грім не гримне, Іван не пер..хреститься. Буває, й чер..пок бл..щить. Погані очі все пер..лупають.

Народна творчість.

V. Домашнє завдання. Вправа 526 (усно).

Тексти для контрольного диктанту

1.Пороги

Сонце стояло в небі височенько. Коли попереду показався скелястий острів, гребці зраділи. Тут можна було перепочити й порибалити.

Далі попадались великі й малі острови, але біля них не зупинялися. Раптом човен здригнувся, підстрибнув. Повітря стрясало могутнє ревіння.

Посеред річки виступали стрімкі скелі. Стовпами стояв водяний пил, а в ньому тремтіла й вигравала барвами веселка. Човен розгойдувала стрімка течія. Суденце летіло за водою.

На скелях стояли переправники з довжелезними жердинами. Коли веслярі попадали на дно, ті спрямували судно до протоки. Човен викинуло з виру, і веслярі радо озирнулися. Хвилі навколо все ще клекотали й здиблювалися. (За Б.Комаром; 95 сл.)

2.Білочка

День від дня холоднішало, опадало листя. Пташки хутко збирались великими зграями і дзвінко, галасливо прощалися з рідними лісами й полями. Вони мусили відлетіти далеко у вирій, бо тут узимку холодно для них було і з їжею важко.

Білочка зручно вмостилася в дуплі тремтливої осики. Дупло було маленьке, тому часто вночі дощ мочив її до кісток.

Білочка дуже сумувала. Вона розпитувала всіх, як їй переправитися на той бік ставка і знайти стару ялинку. Та ніхто точно не знав дороги до ялинки і не мав часу її шукати. (За О.Іваненко; 90 сл.)