КОРОТКІ І ПОВНІ ПРИКМЕТНИКИ. Прикметники мають повну (членну) і коротку (нечленну) форму. У сучасній українській літера-турній мові коротку форму у називному відмінку однини чоловічого роду мають присвійні та якісні прикметники: батьків, братів, Мико- лин, Маринчин; варт, рад, певен, повен, винен, повинен, згоден, го¬ден, готов, винуват, потрібен, жив, здоров, ясен, зелен. Якісні ко¬роткі прикметники вживаються переважно в усному розмовному мов¬ленні, фольклорі та поезії у ролі присудка або означення: Він варт кращої долі. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. тв.).
Повна форма прикметників називається ще членною, історично вона утворилася пізніше за допомогою вказівних займенників іь, |а, ]е із старішої форми нечленної. Повна форма має два різновиди: стягнену, яка є звичайною, повсякденною, вживаною в усіх стилях (зелена, гостре, ясні), і нестягнену, яка виступає обмежено. У називному (зна¬хідному) відмінку жіночого, середнього роду та у множині її можуть мати якісні прикметники. Зберігається у мові поезії та фольклору:
7 широкую долину, і високую могилу, і вечірнюю годину, і що сни¬лось, говорилось – не забуду я” (Т. Шевченко).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: КОНКРЕТНІ ІМЕННИКИ
Наступна: ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ (КАТЕГОРІЇ)