Урок №19

Тема. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Розділові знаки в кінці речень. Пунктуаційна помилка та її умовне позначення. Культура мовлення. Інтонування розділових, питальних, спонукальних, а також окличних речень у вивчених стилях мовлення. Синонімічність простих речень різних видів.

Мета:

□ навчальна: поглибити та розвинути знання учнів про види речень за метою висловлювання, закріпити навички постановки розділових знаків у кінці речень;

□ розвивальна: розвивати вміння виразно читати;

□ виховна: виховувати естетичні смаки на мовному матеріалі.

Внутрішньопредметні зв‘язки: синтаксис, пунктуація, стилістика.

Міжпредметні зв‘язки: мова, література.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

► Виразно прочитайте уривок із вірша В. Сосюри. Яка його основна думка? Які розділові знаки стоять у кінці речень? Наведіть приклад речення, у кінці якого стояв би знак питання.

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, мова моя,

Це — мова моєї Вітчизни.

Яка у ній сила і кличе, й сія

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини!

О, мово моя, Душа голосна України!

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Міні-диктант

► Запишіть текст під диктування у формі діалогу. Які розділові знаки ви поставили в кінці речень? Чому?

— Що ж найперше стало вабить?

Є ж якась основина?

— Українська пісня, мабуть,—

Нею причарована!

Д. Білоус

IV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником

► Прочитайте теоретичні відомості, розміщені в підручнику. З яким видом речення за метою висловлювання ми сьогодні ще не працювали?

Лінгвістичний аналіз

► Прочитайте текст. Складіть план і запишіть його.

► Перекажіть текст за планом.

► Знайдіть у ньому спонукальне речення і випишіть його. Поясніть розділові знаки в кінці кожного речення.

Надзвичайна мова наша є таємницею. У ній всі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших… Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: у ній що не звук, то подарунок, усе крупно, зернисто, як самі перла. І справді інше слово часом дорогоцінніше самої речі.

Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перла», «намисто», «рушник», «хустка», «знамено»… Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»… А скільки таких слів існує, і за кожним — глибинна суть і краса!

У величезному мовному запасі вибрати потрібне

слово — то велике вміння, і, навпаки, якщо ви користуєтеся словом неточеним, то це, власне, те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися цвяхом (В. Сухомлинський).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Самостійна робота

► Дайте відповіді на запитання. Запишіть їх. Які речення у вас вийшли за метою висловлювання?

1. Хто перший побував у космосі? 2. Як звати твоїх дідусів і бабусь? 3. Куди впадає Дніпро? 4. Які твори українських композиторів ти любиш?

Робота в парах

► Розкажіть один одному коротку історію. Які речення ви використали?

► Поставте запитання один одному. Які речення в цьому випадку ви використали?

► Користуючись спонукальними реченнями, дайте поради та рекомендації один одному.

Тренувальні та творчі вправи

Вправа 1

► Замініть питальні речення на спонукальні. Запишіть їх. Підкресліть граматичну основу.

1. Ти завдання виконав своєчасно? 2. Чи допомагаєш ти дома рідним? 3. Чи розробив ти режим підготовки уроків?

Вправа 2

► Прочитайте текст у ролях. До якого стилю він відноситься? Визначте види речень за метою висловлювання. Прочитайте окличні речення. Поясніть розділові знаки в кінці речень.

У вашій домашній бібліотеці є «Кобзар»? Хто цю книжку найчастіше читає із членів вашої сім’ї?

«КОБЗАР»

Мартин кинувся до діда:

— Дідусю!

— Чого тобі?

— Пошийте мені постоли!

— Чому це такий поспіх?! — здивувався дід.

— Я завтра до школи йду! Мені вчителька книжку

дала — «Кобзар»!

— Вигадуєш! Цю книжку пани давно спалили.

— Їй-бо, правда.

Мартин розгорнув книжку і подав її дідові. Той кинув шкіру під лаву, витер об штани руки. Узяв книжку обома руками, підніс до старечих вуст і поцілував. Підвів голову, з очей його полилися сльози.

Мартин завмер. Він уперше бачить, як дід плаче.

— Давним-давно,— заговорив тихо дідусь,— ще коли я втік у бессарабські степи під панщини, думав, що стріну його (Шевченка), сердешного. А люди сказали, що піймали його жандарми і в солдати віддали (К. Гриб).

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,

УМІНЬ І НАВИЧОК

Фронтальна бесіда

▼ Які ви знаєте види речень за метою висловлювання? Наведіть приклади.

▼ Які розділові знаки ставимо в кінці таких речень?

▼ Як види речень зв’язані зі стилями мовлення?

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда

▼ Що нового ви дізнались на уроці? Чого навчились?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)

► Виконайте вправу за підручником.

► Підберіть текст, у якому б зустрічались усі види речень за метою висловлювання і окличні речення.