Урок №30

Тема. Урок розвитку комунікативних умінь №8.

Особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Усний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварин.

Мета:

□ навчальна: ознайомити учнів з особливостями аудіювання як виду мовленнєвої діяльності; особливостями переказу тексту розповідного характеру з елементами опису тварин;

□ розвивальна: розвивати навички аудіювання, вміння школярів працювати колективно та самостійно; творчу уяву; мовленнєві навички;

□ виховна: виховувати любов до тварин.

Внутрішньопредметні зв’язки: орфографія, пунктуація, лексикологія.

Міжпредметні зв’язки: мова, література, біологія.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Усна робота

► Прокоментуйте висловлювання давньогрецького філософа Скилефа: «Красномовство починається з уміння слухати».

► Чому аудіювання вважають основою спілкування?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Монологічне висловлювання

► Прокоментуйте вимоги до успішного аудіювання. Чим ви могли б доповнити цей перелік?

1. Бути уважним.

2. Концентрувати увагу на змісті висловлювання.

3. Мати треновану короткотривалу та довготривалу пам’ять.

► Поясніть значення термінів «глобальне аудіювання», «детальне аудіювання», «критичне аудіювання».

Творча робота

► Спробуйте графічно відобразити поняття «аудіювання». Що входить до цього поняття?

Зразок

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з текстом

► Прослухайте уважно текст розповідного характеру з елементами опису тварини.

— Знайомся,— сказав Маковей.— Це Тихоня. Конячина так собі.

«Чому ж “так собі”? — дивувався Толя, несміливо підступаючи до Тихоні. — Конячка як конячка, і все в неї на місці: ноги, грива, хвіст…»

Помилувався нею, а коли Маковей вийшов і Толя лишився сам, то взявся оглядати її пильніше. Гострі прозорі вуха в розбухлих прожилках, як осінні листки, біла лисинка на розумнім чолі, добрі вологі очі…

«Ні, досить пристойна конячка»,— вирішив Толя, догідливо розправляючи їй таку ж, як і хвіст, пишну смоляну гриву, у якій посіялись реп’яхи.

Вибирав їх якнайобережніше, аби не завдати Тихоні болю.

Тихоня обнюхала свого нового господаря, недовірливо щулила вуха й косила вогняними очима, бо, окрім гострого скребка і дошкульного батога, іншої ласки не бачила.

Вибравши реп’яхи, Толя взяв кобилу за недоуздок, і вона покірно пішла за ним.

Толя не знав, що конюхи майже не годують і не поять її, що всі ці дні, як перестали пускати на пашу, вона одиноко блукала по стайні, шукала в переїдках вівсяні зерна й невдоволено форкала в порожньому жолобі, ніби нарікала на те, що їй не дають смачного оброку. Але ніколи не чули, щоб Тихоня іржала або била копитами землю, як інші коні. Хай як зобидять її, а вона мовчить. Тільки й того, що озирнеться туди-сюди й смиренно йде до свого невтішного стійла в куточку стайні. Одне слово — Тихоня…

Інші коні трублять овес, а Тихоня мусить живитися голою січкою. Пахучого сіна теж не дають… Це їй кара за те, що вона норовлива, що не вміє ходити ні в плузі, ні в возі, ні підручною, ні в борозні. Довго морочилися з нею, та, зрештою, махнули рукою: Тихоня Тихонею… Всього цього Толя не знав (За В. Земляком).

Бесіда за змістом тексту

► Чому у тварини було таке прізвище?

► Опишіть коня.

► Чому здивувався Толя, коли вперше побачив Тихоню?

► Чому Толя обережно знімав з гриви Тихоні реп’яхи? Про що це свідчить?

► Чому конюхи не давали Тихоні овес та сіно?

► Складіть план тексту.

Орієнтовний план

1. Знайомство з Тихонею.

2. Недовіра до нового хазяїна.

3. Важке життя Тихоні.

4. Причина поганого ставлення конюхів до Тихоні.

Усний переказ тексту

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з текстами

► Прослухайте невеличкі тексти-описи тварин.

Текст 1

Песик був чорний, як галка, тільки на грудях біла маніжка, ще кінчик хвоста мов у сметану вмочений. Вушка вгору, так і стирчать, очі веселі, все сміються, як у людини.

Текст 2

Мурчик — добрий і лагідний кіт. Він великий, пухнастий. У нього вогненна мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. Очі великі, зелені, вони горять, мов ліхтарики, зеленим вогнем. Він гордо піднімає свій пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками.

Бесіда

► Що поєднує ці тексти?

► Опишіть песика і кота Мурчика.

► Опишіть свого домашнього улюбленця.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

► Що сподобалось на уроці?

► Як змінювався ваш настрій упродовж уроку?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (ЗА ВИБОРОМ)

► Підготуйте усну розповідь про свого домашнього улюбленця.

► Прочитайте оповідання В. Земляка «Тихоня».

► Виконайте вправу з підручника.