Урок №67

Тема. Спрощення в групах приголосних. Слухання-розуміння текстів різних стилів і типів мовлення.

Мета:

□ навчальна: надати знання учнями про спрощення приголосних; формувати орфографічні й орфоепічні вміння;

□ розвивальна: розвивати навички слухання–розуміння текстів різних стилів і типів мовлення; навички виразного читання; розвивати логічне мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;

□ виховна: виховувати повагу до сім’ї, родини, Батьківщини.

Внутрішньопредметні зв’язки: фразеологія, орфографія, орфоепія, пунктуація.

Міжпредметні зв’язки: мова, література, культура, мистецтво.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Спостереження над мовним матеріалом

► Послухайте прислів’я. Чи можна стверджувати, що вони об’єднані однією темою?

► Запишіть прислів’я, поділивши слова на склади. Визначте, у якому із прислів’їв складів найбільше, у

якому — найменше.

1. Сім’я міцна — горе плаче! (8) 2. До свого роду — хоч через воду. (10) 3. Нащо клад, коли в сім’ї лад. (8)

► Поясніть розділові знаки в останньому прислів’ї.

Підготовча вправа

► Доберіть до запропонованих слів спільнокореневі. Порівняйте їхню вимову й написання. Що ви помітили?

Виїзд, радість, сердечний, блиск, піст.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ,

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

► Ознайомтесь із таблицею, сформулюйте правило спрощення в групах приголосних.

Повне спрощення (тобто в усному мовленні та на письмі) відбувається:

1) при відмінюванні й творенні слів (коли до наявних звукосполучень [жд], [зд], [ст], [рд], [сл] додається звук [н], [л], [ц], середні [д], [т] випадають):

ж (д) н з (д) н с (т) н с (т) л с (т) ц р (д) ц с (л) н

тиждень — тижні, тижнями проїзд — виїзний, об’їзний, якість — якісний; честь — чесний лестощі — облесливий, улесливість містити — місце, місцевість серденько — серце, серцевина (давньор. Сьрд’ьце) масло — масний, Масниця

2) У групах приголосних зк, ск (при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -е випадає [к]):

з (к) н с (к) н

брязк — брязнуло, брязнути, брязне тиск — тиснуло, тиснути, тисне

Винятки (спрощення не відбувається):

1) в українських словах:

стл стн стс скн

кістлявий, пестливий, хвастливий шістнадцять, зап’ястний, хворостняк шістсот випускний, вискнути, рискнути, тоскно, скнара

2) в іншомовних прикметниках: баласт — баластний, компост — компостний, форпост —форпостний.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Попереджувальний диктант

► Прослухайте речення, визначте слово, у якому відбулося спрощення, поясніть його правопис і запишіть у зошит.

1. Хороше, коли є смуги захисні, ні піски, ні посухи не страшні! (І. Нехода) 2. У княжий табір вісник вість приніс, що меч тевтона над Волинню звис (М. Бажан). 3. Тікав перед нами напасник і кат, бо ми помагали як братові брат (А. Малишко). 4. Віють вітри перехресні й зустрічні

(А. Малишко). 5. Проходять благовісні хмари, шумить уквітчана трава (М. Рильський).

Гра «Інтелектуал»

► Продовжте речення.

1. Найбільше пестить і голубить свою дитину … (мама). 2. Своїх онуків розуму навчає старенький … (дідусь).

3. Твою матусю донечкою кличе твоя … (бабуся). 4. Дочка моєї мами — то моя … (сестра). 5. Син мого дідуся — мій … (тато). 6. Дочка моєї бабусі — моя … (мама). 7. Тато мого тата … (дідусь). 8. Онук чи онучка мого дідуся — це … (я).

► Утворіть похідні слова зі спрощенням у групах приголосних.

Кількість, пристрасний, доблесний, чесність, область, жалість, щастя, користь, брязкіт, участь, швидкість, ремесло.

► Складіть два речення про родичів, увівши утворені слова зі спрощенням у групах приголосних.

«Хто більше». Самостійна робота з текстом

► Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова, у яких відбулося спрощення

Сім’я — група людей, родичів, які проживають разом, спільно: чоловік і жінка, батьки і діти. Їх об’єднує цілісність життя: спільний дім, господарство, спосіб життя. У давнину в Україні батьки мали багато дітей — кількісно сім Я, саме стільки осіб вважалася повною сім’єю.

В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду — бути щасливою.

Батьки — це найцінніше, що є в кожної дитини. Батько і мати — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони нас вчать усьому розумному й корисному, вкладають у наші вуста добрі слова.

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки

І сяюче диво — ялинка.

Від мами — і літери,

Й слово,

І зроблена разом обнова…

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

М. Пономаренко

Слово «мама» входить у наше життя тихо й непомітно. Вона оберігає нас від усього злісного, безжалісного, і в самому звучанні цього слова — наш захисток.

На світі білому єдине,

як і дніпрова течія,

домашнє вогнище родинне,

оселя наша і сім’я.

Дмитро Білоус

Якщо ти розумний, чемний —

гарне і твоє ім’я.

І за тебе недаремно

буде горда вся сім’я.

Ганна Черінь

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,

УМІНЬ І НАВИЧОК

Лінгвістичне спостереження

► Назвіть рядок, у якому транскрипція слів записана без помилок (1,2).

а) [свідоцтво], [л’ічба], [бе^иж: ал’існий].

б) [рухайец’:а], [роз:увайес’:а], [л’ічба].

в) [зліст’], [веден’:а], [пещерний].

г) [контрасний], [футбол], [с:утулений].

Бесіда

► Яким може бути спрощення?

► Чому це відбувається?

► Назвіть слова-винятки, у яких спрощення не відбувається ні на письмі, ні у вимові.

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виконайте вправу з підручника.

► Пошукова робота: напишіть прізвища, ім’я, по батькові своїх родичів.