Урок №98

Тема. Незмінні й змінні слова.

Мета:

□ навчальна: поглибити знання учнів про основу слова й закінчення змінних слів, про форми слова і спільнокореневі слова; домогтися засвоєння ними мовного матеріалу про змінні і незмінні слова; формувати навички визначати основу слова та закінчення змінних слів, розрізняти форми слова і спільнокореневі слова;

□ розвивальна: розвивати мислення, увагу, спостережливість, пам‘ять, підвищувати культуру мовлення;

□ виховна: виховувати любов до природи.

Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, граматика, культура мовлення й стилістика, текст.

Міжпредметні зв’язки: художня література.

Обладнання: підручник, опорні схеми, малюнки дерев, квітів, листочків, яблук, картки з назвами мовознавчих розділів, роздавальні матеріали, картки оцінювання.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Інтерактивний прийом «Подарунок»

Слово вчителя. Які почуття у вас виникають, коли ви отримуєте подарунок? (Приємні, радісні, вдячність)

Я хочу подарувати вам урок — теплий, ясний, радісний…

Я хочу, щоб з таким настроєм ви здобули нові знання!

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Слово вчителя. Пригадайте мовознавчі розділи, які ви вже вивчили протягом навчального року (Учні називають розділи: лексикологія, фонетика, синтаксис.). Які розділи ви ще не вивчили?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

► Відгадайте загадку.

Влітку одежу я одягаю, а на зиму її всю скидаю. (Дерево)

Наш урок також відкриває для вас багато цікавої інформації, пов’язаної з деревом.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Колективна робота з текстом

► Прочитайте текст, з’ясуйте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення. Які мовні засоби на це вказують?

► З’ясуйте лексичне значення виділених слів, їхню будову. Чи є ці слова змінними і чому?

ЛЮДИНА І ДЕРЕВО

З долоні на долоню перекидала людина маленьку насінинку, ніби угріваючи її своїми руками, та й ненароком упустила. Кинуте зернятко не гаяло часу, а одразу проросло — із землі пробився ніжний паросток.

Почав він рости… Насінинка ніби розчинилася в тому паростку — віддала йому всі свої сили… А відтак, як зернятко назавжди запам’ятало тепло великих добрих людських долонь, дерево, виростало кремезним і могутнім. І коли ці долоні торкалися дорослого вже дерева, його шорсткого стовбура, воно вдячно тріпотіло і тяглося своїми гілками назустріч людині, неначе руками. Воно схиляло над людиною, що посадила його, своє зелене шатро, давало їй прихисток під час дощу і спекотного дня. Потоваришували людина і дерево. Та так, що звідтоді завжди поряд. Де селилася людина, там виростали дерева. А де росли дерева, там зупинявся подорожній. Так було і так буде (І. Островіська).

► Розкажіть про ваше улюблене дерево.

Дослідження-аналіз (робота біля дошки)

► Утворіть можливі форми слова «дерево». Яка частина цього слова буде змінюватися?

Н. в. дерево; Р. в. дерева; Д. в. дереву; 3. в. дерево; О. в. деревом; М. в. на дереві; К. в. дерево.

Робота в парах

► Складіть і розіграйте діалог у парах, розказуючи, як змінюється дерево весною, влітку, восени, взимку. (Оцінювання кількох пар.)

Спостереження з елементами зіставлення

Скажіть, що змінюється на дереві упродовж року? (Листочки, квіти, плоди) Отже, ми помітили, що в дерева є змінні частини. Решта залишається незмінним. Що саме? (Корінь, стовбур, гілля) Якщо слово змінюється, то змінна частина називається закінченням, а все слово без закінчення називається основою. Коли на дереві немає листочків, що ми говоримо? (Дерево голе.) А якщо в слові закінчення не виражається звуком і не позначається буквою — то яке це закінчення? (Нульове)

Робота з теоретичним матеріалом підручника

∎ Що називається закінченням?

∎ Що виражає закінчення?

∎ Що таке основа слова?

∎ Що виражає основа слова?

∎ Про що ми не сказали? (Є змінні й незмінні слова. Незмінні слова мають одну форму і не мають закінчення. Це, як правило, слова іншомовного походження і прислівники: вчора, завжди, метро, таксі, пюре тощо.)

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ,

УМІНЬ І НАВИЧОК

Дослідження-трансформація

► Спишіть, змінюючи форму слів у дужках. Визначте спільнокореневі слова і форми одного слова, позначте їх графічно.

Перший (весняний) місяць називають в (Україна) березнем. У цей час прокидаються берези, даруючи (люди) цілющий березовий сік. Вважають, що (назви) місяця пішла від (давній) промислу. Ранньої (весна) вирубували (ліс), переважно (березовий), щоб на звільнених (ділянки) посіяти зернові.

Дослідження-експеримент

► Запишіть спільнокореневі слова до слів вода і водій. Чи можна слова вода і водій уважати спільнокореневими? Обґрунтуйте відповідь.

Міні-диктант

► Запишіть текст під диктовку, визначте у словах закінчення. Зробіть висновок.

Часто в березні зима ще могла нагадати про себе. Нерідко теплу погоду змінювали заморозки, пролітав сніг. Тому й кажуть, що в березня крутий характер: він і усміхнеться, і заплаче. Але все це — тимчасове явище. Хай там що, а березень, як мовить відоме прислів’я, березовим віником зиму вимітає (З кн. «Український рік у прикметах і прикметниках»).

Графічний коментований диктант (із самоперевіркою)

► Визначте закінчення й основу в словах: білого, трава, дзвінок, пишуть, червоний, весна.

Розподільне письмо

► Запишіть слова у дві колонки: у першу — спільнокореневі слова, у другу — форми слова:

Вітер, вітерець, вітрюга, вітру вітряний, вітром, вітрище.

Творче конструювання

Побудуйте висловлювання, використовуючи слова з попереднього завдання. Яка функція таких слів у тексті?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Опитування-узагальнення

∎ Що називається закінченням? Які слова не мають закінчення?

∎ Що називається основою?

∎ Чим відрізняються спільнокореневі слова від форм слова?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Виконайте вправу за підручником.

► За словником доберіть 20 незмінних слів. Обґрунтуйте свій вибір.

► Складіть опорний конспект за параграфом підручника.