АТРИБУТИВНІ ВІДНОШЕННЯ-цетакі відношення між головним
і залежним словом у словосполученні, при яких залежне слово вира-
‘Р І І f І . жає ознаку головного: короткокрилии птах, перша поезія.
Залежне слово з атрибутивним значенням виступає у реченні оз-наченням. Атрибутивні відношення реалізуються між словами, поєдну-
і 1
ваними узгодженням: перший сніг або відмінковим приляганням:
І ^ І ^
хлопець у джинсах (який?), власне приляганням: дорога ліворуч
(яка?). При цьому залежне слово може бути виражене:
1) прикметником: політичний рейтинг]
2) дієприкметником: згадувана мелодія]
І І
3) займенником: моя сорочка;
V І .
4) числівником, третє покоління]
І *
5) інфінітивом: бажання вчитися]
І ?
6) прислівником: кава по-турецьки,
І *
7) іменником без прийменника: збірка поета]
І
8) іменником з приименником: миска з яблуками]
9) цілісним словосполученням: поїздка з Київа до Донецька.