ВІДОКРЕМЛЕНА ОБСТАВИНА. Обставини, виділені для підсилення їх смислової ролі, називаються відокремленими. У вимові вони виді¬ляються інтонацією, а на письмі комами:
1. Обставини, виражені одиничними дієприслівниками й дієпри¬слівниковими зворотами, звичайно відокремлюються:
“На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на
світі, виводили стару сумовиту пісню” (М. Стельмах);
2. Обставини, виражені іменниками з прийменниками, переважно звороти, які починаються словами у зв’язку з~ залежно від, на від¬міну від, завдяки, внаслідок, за браком, на випадок, всупереч:
За браком часу до замку не заїжджали.

Однак такі обставини за бажанням мовця можуть і не відокрем-люватися:
“Політичні оглядачі пишуть про “жарку” зиму у багатьох країнах Заходу всупереч повідомленням синоптиків” (3 газ.).
Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незва¬жаючи на, починаючи з (які подібні до дієприслівників):
“Та сказано йому, що князь приймає, почавши од дванадцятої
години” (І. Нечуй-Левицький).
3. Обставина, виражена одиничним дієприслівником або дієпри¬слівниковим зворотом з порівняльними сполучниками мов, немов, начебто, неначе, ніби, нібито:
“Наче повторюючи Мартинові слова, гетьман задумливо мовив…”
(Н. Рибак).
Не виділяється комами обставина, виражена дієприслівником, фразеологічними зворотами, якщо вони виражають спосіб дії і за зна¬ченням близькі до прислівника:
1) “Я був молодий, здоровий: міг працювати не втомившись” (О. Довженко);
2) Вона не звикла сидіти склавши руки.
Див. також ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.