ВІДОКРЕМЛЕНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Відокремленими називаються другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту і значення. Це один із видів ускладнення речення.
Умови відокремлення членів речення:
1) набуття другорядним членом речення додаткового до основно¬го значення, наприклад:
“Стривожені світлом, звірята заворушилися, збилися в одну купку” (О. Донченко) – додаткове значення – обставинне (при¬чини), головне-означення;
2) бажання мовця виділити, актуалізувати член речення шляхом зміни порядку членів речення, наприклад:
“Мліє даль, волога і блакитна” (В. Сосюра);
3) обтяженість члена речення залежними від нього словами, на-приклад:
“Старий підводиться /, не прощаючись, іде, зникає десь внизу за курганом” (О. Гончар);
4) неможливість деяких членів речення утворювати звичайне підрядне словосполучення з провідним членом речення, на-приклад:
“Гоодий і волелюбний, він нагадував сокола”(А. Шиян).
Відокремлюватися можуть: означення (див. ВІДОКРЕМЛЕНЕ ОЗНАЧЕННЯ), додатки (див. ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ДОДАТОК), обставини

(див. ВІДОКРЕМЛЕНА ОБСТАВИНА), прикладки (див ВІДОКРЕМ¬ЛЕНА ПРИКЛАДКА).
У вимові при відокремлених членах речення робиться інтонацій¬на пауза; на письмі вони виділяються комами.