ДОДАТОК ПРЯМИЙ. Прямий додаток називає предмети, проце¬си, стани, на які безпосередньо переходить дія, повністю їх охоплює або є джерелом їх виникнення. Найчастіше виражається знахідним безприйменниковим відмінком іменника, сполучається з перехідни-ми дієсловами:
“І серце на якийсь час кривди забуде, забуде економа, поикажчи- ка…”( М. Стельмах).
Прямий додаток є конструктивно необхідним. Для вираження пря-мого додатка може використовуватися родовий безприйменнико¬вий відмінок:
1) при дієслові із запереченням:
“Соняшники зовсім не ворушаться й нікуди не повертають голів” (Ю. Яновський);
2) коли дія переходить не на весь предмет, а лише на якусь його частину:
Мама попросила сина купити ПОРОШКУ:
3) якщо іменник позначає неживий предмет і залежить від преди¬кативного слова у безособовому реченні:
“Чомусь аж шкода зробилося цієї рослини” (\. Ле).