23 жовтня цього року за таємничих обставин було затримано мого товариша, Горбаля Миколу. Як стало відомо, під час затримання працівники міліції Жовтневого району м. Києва застосували до Горбаля грубу фізичну силу, а потім, використавши підставних свідків, його заарештували, звинувативши у спробі зґвалтування. Микола Горбаль — недавній політв’язень, збирався виїхати до родичів у США, подав документи до ВВіР’у. За ним постійно стежили — як за дисидентом, людиною, що була близька до українського правозахисного руху. За умов, коли карні органи вдаються до брутальних способів розправи над інакодумцями (досить згадати ганебне судилище над В.Овсієнком, арешт ЮЛитвина тощо), я вважаю, що М.Горбаль став черговою жертвою заготовленої провокації. Застосування карними органами найгрубіших провокацій до дисидентів дає підстави думати, що влада може заарештувати будь-яку людину за будь-яким звинуваченням, якщо тільки громадська позиція людини чимось недогідна владі. Тобто, передолімпіадна практика карних органів засвідчує: будь-який захист людської недоторканості з боку влади відсутній, коли йдеться про дисидентів. З ними можна робити що завгодно. Свавілля, яке чинять над українськими дисидентами, потребує для своєї реалізації десятків, а то й сотень осіб, яких роблять співучасниками адміністративної розправи, тобто, це свавілля тягне за собою масову деморалізацію суспільства. Зрозуміло, якої небезпеки зазнає етичне здоров’я усього суспільства. Кожен такий арешт рекрутує цілі юрми наляканих мовчунів і воїнство лжесвідків. Останнім часом М.Горбаль потерпав, що може стати жертвою провокації, тому добре зважував кожен свій крок. Тим очевидніший смисл усієї історії, в яку його втягнули репресивні сили. 16 листопада я звернувся до слідчого М.Горбаля — М.СЛяшенка, прагнучи з’ясувати обставини арешту. Виявилося, що все тримається в винятковій таємниці, навіть суд буде за закритими дверима. Напевне, і лжесвідкам гарантовано інкогніто. Розмова зі слідчим Ляшенком тільки додала мені упевненості в тому, що Микола Горбаль — не винен. Винні — ті, хто затримав і заарештував його, ті, хто сьогодні таємно свідчить проти Горбаля, ті, хто організував всю цю гидку провокацію проти Горбаля. Тому я вимагаю: осіб, винних в його арешті й цинічній обмові, притягнути до судової відповідальності. Я висуваю зустрічний позов, де винні і жертви мають помінятися місцями. Як свідків на цьому процесі я називаю: самого Миколу Горбаля; його дружину Аллу Марченко; Павла і Ольгу Стокотельних, у яких Горбаль мешкав; Кириченко Світлану Тихонівну і Стуса Василя Семеновича, друзів М.Горбаля. Я вимагаю відкритого суду над учасниками вчиненої проти Горбаля провокації.

19.ХІ.79

Василь СТУС, учасник Українського правозахисного руху.

Київ-179, Чорнобильська, 13-а, кв. 94