Коли ми говоримо про азартні ігри, будь то в онлайн-казино чи наземних закладах, часто на думку спадають яскраві вогні ігрових автоматів, азарт від закрутки барабанів, очікування виграшу. Але мало хто замислюється над тим, що саме відбувається в нашому мозку, коли ми граємо. А між іншим, саме в нейробіологічних процесах криється секрет привабливості азартних розваг. 

Численні дослідження доводять, що під час гри в казино активуються ті ж самі ділянки мозку, що й при прийомі психоактивних речовин – наркотиків або алкоголю. Мова йде про так звану систему винагороди, яка відповідає за відчуття задоволення та мотивацію. Коли ми робимо щось приємне – їмо смачну їжу, займаємося сексом, вигравамо в казино – в нашому мозку вивільняється нейромедіатор дофамін. Це викликає яскраві позитивні емоції і спонукає нас шукати це відчуття знову і знову. 

Але чому ж тоді не всі люди стають залежними від азартних ігор? Справа в індивідуальних особливостях мозку та зовнішніх факторах. У деяких людей система винагороди працює інакше – вони більш чутливі до дофамінових сплесків і гірше контролюють імпульси. Також на формування залежності впливають психологічний стан, соціальне оточення, доступність азартних розваг. 

Система винагороди мозку та її роль в ігровій залежності 

Отже, наш мозок має спеціальну систему, яка відповідає за мотивацію та закріплення корисних форм поведінки. В її основі – нейромедіатор дофамін, який вивільняється в так званому прилеглому ядрі. Цей невеличкий відділ знаходиться в центрі мозку і є частиною лімбічної системи, яка керує емоціями. 

Коли ми робимо щось, що підвищує наші шанси на виживання та розмноження (тобто еволюційно корисне), дофамін активує центр задоволення. Ми відчуваємо радість, ейфорію, азарт. Мозок запам’ятовує і намагається повторити цю дію знову, щоб отримати черговий сплеск гормону щастя. Так формується мотивація та звичка. 

Проблема в тому, що мозок не завжди розрізняє реально корисні дії та їх імітацію. Азартна гра, особливо з випадковим інтервальним підкріпленням (коли виграші трапляються нерегулярно і непередбачувано), “обманює” систему винагороди. Вона створює ілюзію контролю і продукує часті дофамінові викиди. Мозок починає сприймати гру як щось життєво важливе і виробляє сильну мотивацію до неї. Ось чому лудоманам так важко зупинитися, навіть коли гра завдає очевидної шкоди. 

Дослідження показують, що в мозку патологічних гравців спостерігаються характерні зміни: 

1. Знижена активність в префронтальній корі, яка відповідає за самоконтроль та прийняття рішень 

1. Підвищена реакція прилеглого ядра на ігрові стимули (зображення автоматів, звук монет) 

1. Дефіцит серотоніну – нейромедіатору, який регулює настрій та імпульсивність 

1. Порушення роботи мозкової системи болю, яка сигналізує про негативні наслідки 

1. Дисбаланс між імпульсивною (лімбічною) та рефлексивною (префронтальною) системами мозку 

Всі ці нейробіологічні фактори роблять мозок гравця вразливим перед азартом і утруднюють контроль над своєю поведінкою. 

Фактори, що впливають на формування лудоманії 

Окрім індивідуальних особливостей роботи мозку, на розвиток ігрової залежності впливає ряд зовнішніх та психологічних чинників. Найбільш вразливими до лудоманії є люди, які мають: 

1. Генетичну схильність до залежностей 

1. Психічні розлади (депресія, тривожність, ПТСР) 

1. Низьку самооцінку та соціальні навички 

1. Проблеми з контролем імпульсів та відтермінуванням задоволення 

1. Нереалістичні уявлення про шанси на виграш 

Крім того, ризик підвищують такі фактори середовища, як доступність азартних ігор (ігрові автомати, онлайн-казино), реклама та маркетингові пастки (бонуси, безкоштовні обертання), соціальний тиск або прийнятність грального бізнесу. В цьому контексті онлайн-казино є особливо небезпечними, адже вони завжди “під рукою” – варто лише взяти смартфон та зайти в застосунок. 

Поєднання вразливого мозку та спокусливого середовища може запустити хибне коло залежності. Людина грає, щоб отримати задоволення або втекти від проблем, програє гроші, відчуває сором і знову грає, сподіваючись відігратися. Кожен новий цикл лише посилює нейробіологічні зміни та утруднює вихід із замкненого кола. 

Поведінкові прояви ігрової залежності 

Патологічна схильність до азартних ігор має характерні поведінкові ознаки. Це дозволяє відрізнити залежність від помірного захоплення іграми. Лудомани зазвичай: 

1. Приділяють забагато часу та уваги азартним іграм, нехтуючи роботою, навчанням, захопленнями 

1. Витрачають на ігри більше грошей, ніж можуть собі дозволити. Часто позичають або крадуть гроші 

1. Думають про азарт майже постійно, планують наступну гру 

1. Приховують свою залежність від близьких, брешуть про свої витрати та борги 

1. Безуспішно намагаються зменшити час гри або зовсім припинити грати 

Окрім цього, в поведінці гравця відбуваються і фізіологічні зміни – розширені зіниці, прискорене серцебиття, підвищена збудливість під час гри. А у разі вимушеного припинення ігрової діяльності розвивається синдром відміни з дратівливістю, тривогою, депресивним настроєм, порушенням сну. 

Всі ці ознаки – серйозний привід замислитись про шкоду азартних ігор та звернутися по професійну допомогу. Лудоманія, як і будь-яка залежність – це не вада характеру, а хвороба мозку. І вона потребує грамотного медичного та психологічного втручання. 

Висновки: азартні ігри та мозок гравця 

Підсумовуючи, можна сказати, що нейробіологічні процеси відіграють ключову роль у розвитку та підтримці ігрової залежності. Азартні ігри, особливо в онлайн-казино, які доступні в кілька кліків зі смартфону, мають потужний вплив на систему винагороди мозку. Вони стимулюють викид дофаміну та активують центр задоволення подібно до наркотиків. 

В мозку патологічних гравців формуються стійкі зміни, які утруднюють контроль над потягом до гри. Знижується активність зон, що відповідають за гальмування імпульсів та прийняття зважених рішень. Водночас посилюється реакція на ігрові стимули. Людині стає дедалі важче чинити опір бажанню грати, навіть усвідомлюючи негативні наслідки. 

Але нейробіологія – це не вирок. Розуміння процесів, що відбуваються в мозку гравця, дозволяє розробляти ефективні стратегії профілактики та лікування ігрової залежності. Це можуть бути когнітивно-поведінкові втручання, що коригують хибні переконання та формують нові моделі поведінки. Або ж фармакотерапія, спрямована на регуляцію нейромедіаторного балансу. 

Та найголовніше – це поінформованість самих гравців про потенційні ризики азарту для їх мозку та психіки. Ставтеся до ігор відповідально, контролюйте свої витрати та емоції. І якщо відчуваєте, що втрачаєте контроль – не соромтеся звернутися по допомогу. Адже у вашому мозку ще так багато різних нейронних шляхів для задоволення та радості, окрім азарту. І грайте тільки у ліцензованих закладах, таких як онлайн Казіно ЮА наприклад.