ВСТУП
Операція «Вісла» 1947 року є однією з найтрагічніших сторінок української історії, що відображає політику примусової депортації українців із їхніх етнічних земель, які опинилися у складі Польщі. Ця стаття, базуючись на аналізі відеопередачі Ірини Фаріон, розглядає передумови, перебіг і наслідки операції «Вісла», розкриваючи її як злочин проти людяності та етнічні чистки. Окремо аналізується історичний контекст, роль зовнішніх і внутрішніх чинників, а також сучасні спроби фальсифікації оцінки цієї трагедії.
ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ І ПЕРЕДУМОВИ
Операція «Вісла» була кульмінацією політики виселення українців із їхніх етнічних земель, що розпочалася після визначення так званої лінії Керзона 8 грудня 1919 року. Ця лінія, запропонована міністром закордонних справ Великобританії Джорджем Керзоном і затверджена Найвищою радою амбасадорів, залишила Холмщину, Підляшшя та Надсяння з понад 700 тисячами українців у складі Польщі. Рішення, прийняте без урахування волі українців, стало основою для подальших репресивних заходів. У 1944 році угода між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення започаткувала так звану «евакуацію», яка насправді була примусовою депортацією. У 1945 році Москва офіційно визнала лінію Керзона українсько-польським кордоном, що легалізувало виселення близько мільйона українців із Закерзоння.
РОЛЬ МОСКВИ І ПОЛЬСЬКИХ КОМУНІСТІВ
Операція «Вісла» була спланована в Москві в лютому 1947 року за участі Лаврентія Берії та Георгія Маленкова, а її виконання доручили наркому внутрішніх справ УРСР Савченку. Польська сторона, зокрема генерал Стефан Моссор, чітко визначила мету акції: переселення українців окремими сім’ями на північно-західні землі Польщі для їхньої асиміляції. У робочих документах Москва називала операцію «Схід», що згодом трансформувалася в «Вісла». Польські комуністи, за підтримки українських колаборантів, узгоджували дії з Москвою, що свідчить про скоординовану політику знищення української ідентичності на цих теренах.
ПРИВІД І ПЕРЕБІГ ОПЕРАЦІЇ
Формальним приводом для операції «Вісла» стало вбивство 28 березня 1947 року польського генерала Кароля Свірчевського, відомого як «Червоний генерал», бійцями Української повстанської армії (УПА). Це вбивство було відповіддю на знищення польськими прикордонниками українського шпиталю з 17 пораненими та лікарем у січні 1947 року. Лемківська сотня УПА, очолювана Степаном Стебельським, здійснила операцію, що сколихнула світову громадськість. У відповідь 2 квітня 1947 року Генеральний штаб польського війська видав таємний наказ, у якому УПА було названо «українськими фашистами», а національно-визвольний рух – «бандитизмом». Операція «Вісла» розпочалася 28 квітня 1947 року і тривала до 12 серпня, охопивши виселення понад 140 тисяч українців на так звані «відзискани землі» Польщі.
НАСЛІДКИ І ЗЛОЧИННИЙ ХАРАКТЕР
Операція «Вісла» мала катастрофічні наслідки: депортовано 137–150 тисяч українців, ліквідовано 1509 бійців УПА, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА. У концентраційному таборі Явожно, створеному спеціально для цієї акції, катували 3936 осіб, зокрема 823 жінок і 27 священників, а понад 200 бранців загинули. Польські суди винесли 45 смертних вироків, зокрема проти провідних командирів УПА, таких як Мирослав Онишкевич та Іван Шпонтак. Ці дії однозначно класифікуються як етнічні чистки, спрямовані на знищення української ідентичності та асиміляцію українців.
СУЧАСНІ ОЦІНКИ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЯ
Сучасні спроби виправдати операцію «Вісла», зокрема заява прокурора Ряшева Артура Грабовського про її «гуманний» і «превентивний» характер, викликали обурення як в Україні, так і серед польських українців. Об’єднання українців у Польщі, а також понад 100 польських істориків і громадських діячів засудили цю заяву, наголошуючи на злочинному характері акції. Польський Сенат у 1990 році, президенти Польщі та України в 2007 році визнали операцію трагедією, але правова оцінка досі відсутня. Фальсифікація історії, зокрема звинувачення ОУН і УПА у провокуванні депортації, є спробою перекласти відповідальність на жертву, що перегукується з сучасними методами гібридної війни.
ВИСНОВКИ
Операція «Вісла» була спланованою акцією етнічних чисток, організованою Москвою за участі польських і українських комуністів. Її мета полягала в асиміляції українців і знищенні їхньої національної ідентичності на етнічних землях, що опинилися у складі Польщі. Героїчний спротив УПА, зокрема Лемківської сотні під командуванням Степана Стебельського, став символом боротьби за свободу. Сучасні спроби фальсифікації історії операції «Вісла» підкреслюють необхідність вивчення правдивої історії для запобігання повторенню подібних трагедій і формування воювничої національної свідомості, яка забезпечить стійкість українців перед зовнішніми загрозами.