ВСТУП
Богдан Хмельницький (1595–1657) – легендарний гетьман, який створив українську козацьку державу та змінив хід історії Східної Європи. Його діяльність, зокрема Визвольна війна 1648–1657 років, призвела до послаблення Речі Посполитої та згуртування української нації. Проте його спадщина, особливо Переяславська угода 1654 року, залишається контроверсійною. Ця стаття, базуючись на програмі «Велич особистості» за участю Ірини Фаріон, аналізує життя, діяльність і значення Хмельницького, його стратегії, трагедії та вплив на українську державність.
ЖИТТЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ
Богдан Зиновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 року, ймовірно, на Чигиринщині або у Жовкві. Точних даних про його раннє життя мало. Його батько, Михайло Хмельницький, чигиринський підстароста, служив у коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. За однією з версій, рід Хмельницьких походив від руської шляхти Масальських, нащадків чернігівських князів, за іншими – мав галицьке коріння з Перемишльщини. Михайло Грушевський зазначав, що біографія Хмельницького бідна на факти, але багата на легенди. Хмельницький отримав освіту, ймовірно, в єзуїтській колегії, і до 1647 року був пов’язаний із козацтвом, як і його батько-сотник.
Особиста трагедія стала поштовхом до його політичної кар’єри: польський шляхтич Чаплинський зруйнував хутір Суботів, що належав Хмельницькому, викрав його кохану Ганну Сомківну та побив молодшого сина. Це стало «останньою краплею», після чого Хмельницький із сином Тимошем приєднався до козаків, які в 1648 році обрали його гетьманом.
ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА ТА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Хмельницький очолив Визвольну війну проти Речі Посполитої, спричинену соціальним і релігійним гнітом українців. Його блискучі перемоги, зокрема під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, змусили польського короля визнати владу гетьмана в Київському, Чернігівському та Брацлавському воєводствах за Зборівською угодою 1649 року. Це було перше визнання козацької влади, адже попередні повстання зазнавали поразок. Хмельницький командував 40-тисячним військом, що робило його повноправним господарем.
Проте Зборівська угода не задовольнила ні Хмельницького, який прагнув контролю над усіма етнічними українськими землями «від Вісли до Московського кордону», ні поляків, які посилили тиск. Хмельницький мріяв про монархічну державу з династичним правлінням, що відповідало європейським стандартам. Він намагався одружити сина Тимоша з дочкою молдавського господаря, але Тиміш загинув. Молодший син Юрій отримав булаву ще за життя батька, що підкреслювало династичні амбіції гетьмана.
ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГОДА ТА ГЕОПОЛІТИЧНІ ПОШУКИ
У складному геополітичному становищі Україна була васальною державою, змушеною шукати протектора серед сюзеренів – Речі Посполитої, Московії, Туреччини чи Швеції. Хмельницький прагнув створити антипольську коаліцію, що штовхнуло його до союзу з Московією, оформленого Переяславською угодою 1654 року. Фаріон наголошує, що ця угода була ситуативною і не мала тривалого значення для Хмельницького. Вона не була ратифікована козацькою старшиною, а її оригінали, ймовірно, знищені. Участь у раді взяли лише 200 представників, без запорожців, а київський митрополит Косів відмовився присягати цареві.
Хмельницький швидко розчарувався в Московії, яка в 1656 році уклала Віленський мир із Польщею, порушивши угоду. Гетьман почав шукати інших союзників. У 1656 році він вів переговори зі Швецією, сподіваючись на Радноцький мир, який передбачав війну проти Польщі та створення незалежної української держави до Вісли. Хмельницький вимагав визнання прав на «Стару Україну» (Роксоланію), але Швеція уникала прямої війни з Польщею. Смерть Хмельницького 27 липня 1657 року обірвала ці плани, хоча їх частково реалізував Іван Виговський у Гадяцькій угоді 1658 року.
Паралельно Хмельницький укладав угоди з Туреччиною, що пізніше реалізував гетьман Петро Дорошенко. Його стратегія полівасилітету (пошуку кількох протекторів) була спрямована на нейтралізацію Польщі, але православна єдність, підтримана духівництвом, зокрема галицьким, зіграла фатальну роль у виборі Московії. Ще в 1587 році львівські братства зверталися до царя за підтримкою, а в 1621 році митрополит Йов Борецький висував ідею єдності українців і московитів, що не відповідало історичним реаліям.
ОСОБИСТІСТЬ ТА ХАРАКТЕР
Хмельницький був пристрасним, емоційною та жорстким лідером. Його реактивність проявлялася в епізодах, як із приковуванням писаря Виговського до гармати, але він умів швидко заспокоюватися. Його кохання до жінок, зокрема до Ганни Сомківни та Матківської (колишньої дружини Чаплинського), впливало на рішення. Після вбивства Матківської сином Тимошем він спокійно одружився з Ганною Золотаренко, яка стала його радницею та пережила його, ставши черницею.
Хмельницький був блискучим стратегом і тактиком, що проявилося в його перемогах і дипломатичних маневрах. Він запровадив терміни «Малоросія» та «Великоросія», маючи на меті відокремити Україну від Московії, але ці поняття згодом отримали зрадницьке значення. Його жорсткість допомогла приборкати бунти черні, а династичні амбіції – наростити авторитет козацької держави.
СПАДЩИНА ТА ОЦІНКА
Хмельницький заклав основи української держави, згуртував націю та вивів її на європейський рівень. Його перемоги змусили визнати козацьку автономію, а дипломатія – узаконила державу. Проте Переяславська угода стала трагедією, спричинивши московське поневолення. Тарас Шевченко оцінював Хмельницького як блискучого полководця, але звинувачував у фатальних помилках, що призвели до втрати України («Якби то ти, Богдане п’яний, тепер на Україну глянув»).
Фаріон закликає позбутися радянської міфології про «возз’єднання» та бачити Хмельницького як трагічного героя, який діяв у складних умовах. Він отримав від турецького султана титул «сторожа Османської порти», а його козаки мали право на вільне плавання Чорним морем. Хмельницький бачив Україну морською державою, але його плани обірвала смерть. Місце його поховання невідоме, що додає містичності постаті. Археологічні розкопки в церкві в Суботові, зображеній на 5-гривневій купюрі, зупинили за нез’ясованих причин.
ВИСНОВКИ
Богдан Хмельницький – перший гетьман, який створив козацьку державу та згуртував українську націю. Його стратегія полівасилітету, блискучі перемоги та династичні амбіції заклали основи державності, але Переяславська угода стала фатальною помилкою через православну ілюзію єдності з Московією. Хмельницький учить сучасних українців бути самодостатніми, стратегічно мислити та цінувати власну ідентичність. Його слова «Все створене людськими руками, ними ж може бути знищено» нагадують, що доля нації залежить від волі її лідерів і народу.