ПРИЛЯГАННЯ – це такий різновид підрядного прислівного зв’язку, при якому роль залежного слова виконує повнозначне слово, позбав¬лене форм словозміни (інфінітив, прислівник, дієприслівник):
мрія мандрувати; говорити швидко; очікувати нудьгуючи.
У сучасній україністиці розрізняють власне прилягання і відмінко¬ве прилягання (вперше виділив О. О. Потебня). До власне приля¬гання належать усі випадки, коли залежне слово характеризується відсутністю форм словозміни. Відмінковим приляганням слід вва¬жати таке прилягання, яке виникає при приєднанні до повнозначно¬го слова відмінкової чи прийменниково-відмінкової форми з озна¬чальним чи обставинним значенням:
працювати на заводі (де?); працювати з захопленням (як?);
зошит в клітинку (який?).