- Петро І (1672–1725) асоціюється з Батуринською різаниною (1708, 12 тис. жертв), знищенням української автономії та вивозом архівів, що руйнували історичну пам’ять.
- Катерина ІІ (1729–1796) ліквідувала Запорізьку Січ (1775), закріпачила селян, змінила етнічний склад українських земель, запровадивши російську мову в Києво-Могилянську академію.
Фаріон порівнює Папу з патріархом Кирилом (Гундяєвим), називаючи його «Папою московського патріархату», який підтримує ідеологію «русского мира». Вона стверджує, що ці слова – не випадковість, а ідеологічний посил, що виправдовує агресію Росії проти України, зокрема геноцид (викрадення 19,5 тис. українських дітей).2. Реакція УГКЦ та критика ШевчукаОчільник УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук у відповідь на слова Папи висловив «біль і занепокоєння», назвавши їх «присвоєними» та «спонтанними». Фаріон різко критикує цю заяву за:
- Маніпулятивність. Термін «присвоєні» применшує відповідальність Папи, хоча його слова зафіксовано на відео. Фаріон вважає це спробою уникнути прямої критики.
- Неправильну термінологію. У заяві УГКЦ вживається термін «крайній російський націоналізм» як причина війни. Фаріон заперечує це, наголошуючи, що в Росії діє не націоналізм, а рашизм і фашизм, що офіційно визнано Верховною Радою. Вона звинувачує УГКЦ у применшенні злочинів Росії та приниженні українського націоналізму.
- Відсутність чіткої позиції. Шевчук сподівається, що слова Папи не відображають його позиції, хоча Фаріон нагадує про попередні дії Папи: умиротворення агресора, спроби примирення «жертви і ката» (Великодній хрест 2022 року), відсутність підтримки українських дітей чи економічної/військової допомоги.
Фаріон, як членка УГКЦ, чиї родичі переховували священників у підпіллі, обурена «м’якістю» Шевчука. Вона звинувачує його в небажанні визнавати силу українського націоналізму та підтримувати таких діячів, як Степан і Андрій Бандери.3. Український націоналізм як відповідьФаріон наголошує, що війна в Україні спричинена браком націоналізму, а не його надлишком. Вона цитує класиків – Миколу Міхновського, Олену Телігу, Дмитра Донцова, Степана Бандеру – і визначає націоналізм як:
- «Найповніший і найглибший вияв українства», що озброює націю.
- Волю до політичного оформлення та історичного покликання.
- «Ангел помсти» за упосліджених, що протистоїть імперіалізму.
Вона критикує Міністерство освіти України за вилучення «Історії України» з ЗНО та системне применшення національної свідомості, що послаблює країну перед ворогом.4. Почаївська лавра та церковна пасивністьФаріон звертає увагу на мовчання влади та УГКЦ щодо «московських попів», які під час воєнного стану проводять хресні ходи до Почаївської лаври – святині, відродженої василіянами. Вона звинувачує владу в бездіяльності та УГКЦ у відсутності «інстинкту власництва», згадуючи переслідування Михайла Головка, який боровся за повернення лаври.ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ ТА ШЕВЧЕНКОФаріон цитує Тараса Шевченка («Гус», 1845), який критикував «ченця годованого» на престолі, що торгує «людською кров’ю». Вона проводить паралель між чеською боротьбою проти німецької окупації та українською – проти російської. Шевченко екстраполював історичні уроки на боротьбу з Московією, що актуально і нині.ВИСНОВКИ
- Папа Франциск як ідеолог «русского мира». Його заклик до російської молоді йти шляхом Петра І та Катерини ІІ є підтримкою імперіалізму, що виправдовує геноцид українців. Це не випадковість, а ідеологічний вибір, підкріплений співпрацею з патріархом Кирилом (зустріч на Кубі, 2016).
- Пасивність УГКЦ. Заява Шевчука применшує злочини Росії, використовуючи маніпулятивні терміни («крайній націоналізм», «присвоєні слова»). Це зрада національних інтересів і приниження героїв, які борються під гаслом «Бог і Україна».
- Націоналізм як порятунок. Фаріон закликає до відродження українського націоналізму як сили, що протистоїть імперіалізму. Вона критикує владу та церкву за брак волі до захисту національних святинь і пам’яті.
- Роль слова. Мова має бути правдивою, як учить Іван Огієнко: «Не той пише добре, хто пише красно, а хто пише ясно». Маніпулятивна риторика УГКЦ та Папи применшує правду, тоді як націоналісти говорять чітко і відверто.
ЗАКЛИКФаріон закликає українців прокинутися, знати свою історію та боротися за національну гідність. Вона нагадує слова Донцова, Бандери, Теліги: націоналізм – це рух світла й волі, що визволяє націю. У час війни церква, влада й суспільство мають бути єдиними у протистоянні ворогу, а не толерувати зло. Слава Україні!