РЕЧЕННЯ. Найменшою одиницею спілкування є речення.
Речення – це осмислене сполучення слів або окреме слово, гра-
матично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість, що
несе певну інформацію:
“Вітер віє з-за Лиману, гне тополю в лол/”(Т. Шевченко).
“Смеркалося” (Т. Шевченко).
Від слова й словосполучення речення відрізняється трьома ос-
новними ознаками: комунікативністю, модальністю й предикативністю.
Комунікативність – це спрямованість висловлювання на слуха-
ча, яке виражається за допомогою інтонації, вставних слів типу
чуєте, знаєте, уявіть собі, підсилювальних часток, звертань тощо.
Модальність – це особисте ставлення мовця до власного вислов-
лювання, яке виражається за допомогою інтонації (яка може бути
стверджувальною й заперечною), вставних слів типу на жаль, ма-
буть, може, здається, справді.
Предикативність – синтаксична категорія, синонім слова при-
судковість.