СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. Традиційно під складним реченням розумі¬ють структури, що складаються з двох і більше предикативних час¬тин, що поєднуються між собою за допомогою сполучників, сполуч¬них спів чи інтонації. Частини складного речення тільки умовно мож¬на назвати простими реченнями. Маючи подібну до простих речень синтаксичну будову, вони позбавлені інтонаційно-смислової само¬стійності речення. Функціонувати як окреме повідомлення можуть не частини складного речення, а все складне речення. Саме у функціо¬нальному призначенні бути окремим висловленням полягає спільність простого речення, що не є частиною складного речення, і складного речення:
“До сина мати припадає, І сльози курячі біжать” (О. Олесь).