УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СЛОВА ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ.
Такими словами бувають компоненти речення, які виконують об’єднуючу функцію по відношенню до однорідних членів:
“Все зникло, наче в казці: місто, гори, поле, гай” (Леся Українка).
Узагальнюючим може бути будь-який член речення:
1) підмет:
“Усе було: сучасні й давні пісні, відомі й записані Нечуєм-Ле-
вицьким, журливо-ліричні та з вогнем, з “дригом” (Є. Ко- лодійчук);
2) присудок:
“Довкола життя вирувало: росло, цвіло, спиналося до сонця”
(журн.);
3) означення:
“Усякі дерева були в саду: молоді й старі, знайомі і незнайомі,
високі й низькі” (журн.);
4) додаток:
“Вона мала трьох синів: Івана, Павла і Василя”‘,
5) обставина:
“Скрізь: і у хаті, і на подвір’ї’, і у коморі був порядок”.
При узагальнюючих словах можуть вживатися слова: наприклад, а саме, як-от:
Ми знаємо багато людських чеснот, наприклад: добро, любов, самопожертва заради іншого.
Розділові знаки при узагальнюючих членах речення
1. Якщо узагальнююче слово стоїть після однорідних членів ре-чення, то перед ним ставиться тире:
“Сонце, ліси, поля, води, повітря – все це святиня, яку маємо
берегти, а не нищити, топтати” (Є. Колодійчук);

2. Якщо узагальнююче слово стоїть перед однорідними члена-ми речення, то після нього ставиться двокрапка:
“Всі її (весну) щиро кохають: і люди, і пташки, і дерева, і комаш¬ки, і ніжна травиця” (П. Гай);
3. Якщо однорідні члени речення йдуть за узагальнюючим сло-вом, але речення ними не закінчуються, то після узагальнюючого слова ставиться двокрапка, а після однорідних членів-тире:
“Все навколо: дерева, птахи, люди-сповнене весняної, пружної,
нестримної сили” (В. Собко).