ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. Це структурно-організуючі елементи речен-ня, які вступають у структурні, синтаксичні зв’язки між собою.
Традиційно виділяють головні члени речення – підмет і присудок, що утворюють синтаксичний центр (див. ПІДМЕТ, ПРИСУДОК, ГО¬ЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ); другорядні – означення, додаток, приклад¬ку, обставини часу, місця, причини, умови, допусту, мети, міри і сту¬пеня, способу дії (див. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ).
Члени речення вичленовуються з речення як його будівельні ком¬поненти, що характеризуються певним значенням. Поза реченням члени речення не існують.
Головні члени речення виражають основну думку. Другорядні чле¬ни речення доповнюють і конкретизують її. Наприклад:
“Попереду зблиснуло озерце” (Ю. Мушкетик);
“Безжальний час не владний над мовою людською” (П. Загре- бельний).