Ворон А.А. Українська мова: Підруч. Для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів з рос. мовою навчання / А.А. Ворон, В.А. Солопенко. – К.: Освіта, 2007. – С. 173 – 189, 208-212.
Программа для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання.
І. Подати вимоги чинної програми до вивчення розділу «Сполучник»
Зміст навчального матеріалу:
Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.
Правопис часток.
Написання часток -бо, -но, -то, -таки.
Не і ні з різними частинами мови (узагальнення).
Внутрішньопредметні зв’язки.
Лексикологія і фразеологія.
Частки синоніми та антоніми. Фразеологізми і крилаті вислови із частками.
Синтаксис.
Частка у спонукальних і окличних реченнях.
Культура мовлення.
Виразне читання речень із частками.
Текст (риторичний аспект).
Використання часток для підсилення виразності мовлення.
Міжпредметні зв’язки:
Використання часток як виражального засобу в художніх творах (література).
Учень повинен вміти:
- знаходити частки в реченні,
- відрізняти від інших службових частин мови;
- визначати частки за їх роллю у реченні;
- правильно писати частки; знаходити і пояснювати орфограми в частках за допомогою правил;
- самостійно знаходити і виправляти помилки в правописі;
- аналізувати тексти щодо використання в них часток як виражального засобу;
- складати речення з модальними частками;
- редагувати тексти щодо правильності вживання модальних часток;
- створювати висловлювання, правильно вживаючи частки.
ІІ. Дібрати основний і допоміжний матеріал, враховуючи освітні завдання програми
Основний матеріал
ЧАСТКА
Частка– це службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків або для творення морфологічних форм та нових слів (ніхто не жив би на землі, якби не було тут атмосфери).
На відміну від прийменників та сполучників, які виконують роль єднального елемента у словосполученнях чи реченнях, частки мають лише виключно смислову функцію.
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ЧАСТКИ
Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова.
РОЗРЯДИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Серед часток виділяються такі групи слів:
- модальні, або фразові (вказівні, означальні, власне модальні, видільні, стверджувальні, заперечні, питальні, емоційно- експресивні);
- словотворчі;
- формотворчі.
ФРАЗОВІ, СЛОВОТВОРЧІ І ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
За значенням і вживанням частки поділяються на фразові, словотворчі і формотворчі:
|
Частки |
Приклади |
| Фразові | так, ось, не, ні, навряд чи, аякже, авжеж |
| Словотворчі | би, б, хтозна-, завгодно, аби, дехто, -же |
| Формотворчі | хай, най-, б, би, нехай |
ФРАЗОВІ ЧАСТКИ
Фразові (модальні) частки можуть виконувати одну з двух функцій: увиразнювати один з компонентів речення або виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання ( А ну, давай показуй!).
Фразові частки поділяються на три типи часток:
- частки, що надають смислових відтінків:
- вказівні (це, ось, оце, он, ген, осьде, то, ото);
- означальні (прямо, майже, саме, якраз, справді, точно, просто);
- видільні (лише, навіть, хоч би, тільки, хоча б, аж, уже, -таки, і, й, та (у ролі часток), бо, же);
- частки, що вносять модальні і модально- вольові відтінки у значення:
- власне модальні (виражають непевненість, сумнів, припущення: ледве чи, мовляв, навряд чи, ой, ну, чи не);
- стверджувальні (еге, так, авжеж, аякже, атож);
- заперечні (ні, ані, не);
- питальні (чи, хіба, що за, невже);
- спонукальні (нехай, хай, ну, давай, бодай);
- емоційно- експресивні частки (увиразнюють емоційну оцінку висловлювання: який, як, що то за, що за).
СЛОВОТВОРЧІ ЧАСТКИ
Словотворчі частки, поєднуючись з іншими словами, служать для творення нових слів.
У такій ролі виступають частки ні-, де-, дехто, аби-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, завгодно, -би, -б, -же, -ж, не-, ні-, де-, аби-, абихто (дехто тут проти?)..
ФОРМОТВОРЧІ ЧАСТКИ
Формотворчі частки служать для творення:
- зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.
- наказового способу (хай, нехай: нехай пройду я крізь вогонь);
- умовного способу б, би: хіба став би я за це братися);
- найвищого ступеня порівнянняприкметників і прислівників (най-: найкрасивіша земля);
- зворотної форми дієслова (-сь, -ся: повертався я запізно);.
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧАСТКИ
Частка- незмінне слово. Формотворчі частки беруть участь у творенні форм дієслова.
МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧАСТОК
- Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
- Визначте розряд за значенням: частка смислова, модальна, словотворча чи формотворча.
- Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).
Додатковий матеріал
У багатьох працях виділяються ще словотворчі частки, за допомогою яких утворюються неозначені та заперечні займенники (будь-який, хтось, абищо) та подібні до них прислівники (де-небудь, хтозна-коли, ніяк). Але у складі цих слів вони виступають префіксами і суфіксами.
НАПИСАННЯ ЧАСТОК
Більшість часток пишуться окремо від слів, до яких вони відносяться.
Частки бо, но, то, таки пишуться через дефіс, якщо стоять безпосередньо після слова, до якого належать, в інших випадках вони також пишуться окремо. Порівняйте: Завдяки наполегливим тренуванням команда досягла-таки помітних успіхів. — Завдяки наполегливим тренуванням команда таки досягла успіхів.
У частках, що складаються з двох слів, ці слова пишуться окремо одне від одного: що за, навряд чи, трохи не, ще й, чи не тощо.
У сумнівних випадках (наприклад, егеж, якраз, невже) доцільно вдатися до прийому заміни синонімом — частками так, саме, хіба. Якщо така заміна можлива, то слово слід писати разом. Порівняйте: Тоді якраз (саме) починалися жнива. — Ми почули, як раз щось сильно стукнуло, а вдруге дещо тихіше.
ЧАСТКИ, СПІВЗВУЧНІ З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Чимало часток, які звучанням збігаються з іншими частинами мови: і — зі сполучником сурядності; як, хоч, чи, мов, наче, немов, неначе, мовби — зі сполучниками підрядності; точно, справді, рівно — із прислівниками; саме — із займенником (але з наголосом на другому складі). Тому завжди треба з’ясовувати, яку роль у реченні відіграє слово, застосовувати визначення частин мови. Наприклад у реченні: Тільки і дишемо було, як наїде гостей (Марко Вовчок) і нічого не з’єднує, а лише підсилює наступне слово. Тому це не сполучник, а частка.
НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
Не і ні — найчастіше вживані частки. Вони можуть уживатися з різними частинами мови. Написання цих часток регулюється низкою правил.
Не пишеться разом, якщо;
- слово будь-якої частини мови без не не вживається: немовля, неозорий, нехтувати, ненароком;
- коли не надає слову протилежного значення, яке може бути виражене іншим словом, без не: недруг (ворог), недалекий (близький), невиразно (туманно).
У цих випадках не є префіксом або частиною кореня.
Не пишеться окремо, якщо:
- у реченні є протиставлення, заперечення: Не далекі краї його приваблювали, а можливість учитися. То не ясний сокіл квилить-проквиляє (Народна творчість).
- слово (іменник, прикметник, прислівник) виступає в реченні присудком і не стосується відсутнього дієслова-зв’язки: Він мені не (є) друг; Ставок не (є) глибокий, але купатись у ньому можна. У таких реченнях не — заперечна частка.
Ні пишеться разом, якщо:
- слово без ні не вживається: нікчемний, нісенітниця, нівроку;
- входить до інших слів як словотвірний префікс: ніхто, ніякий, ніде.
Ні пишеться окремо, якщо:
- є заперечною часткою: Не лишилось ні клаптика незасіяної землі;
- є повторюваним єднальним сполучником із заперечним значенням: Не буде у думах моїх ні мук, ні страждань, ні плачу (Рильський). Не хоче він ні пить, ні їсти і все у мрії порина (Сосюра).
Інші правила стосуються окремих частин мови і їхніх форм — займенників, дієслів, дієприкметників, прислівників.
ІІІ. Визначити вміння і навички формування яких передбачено під час вивчення розділу «Сполучник» (державні вимоги + діяльно-змістова лінія)
- знаходити частки в реченні,
- відрізняти від інших службових частин мови;
- визначати частки за їх роллю у реченні;
- правильно писати частки; знаходити і пояснювати орфограми в частках за допомогою правил;
- самостійно знаходити і виправляти помилки в правописі;
- аналізувати тексти щодо використання в них часток як виражального засобу;
- складати речення з модальними частками;
- редагувати тексти щодо правильності вживання модальних часток;
- створювати висловлювання, правильно вживаючи частки.
- аналізувати мовні та позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнювати, систематизувати, узагальнювати, конкретизувати їх;
- робити висновки на основі спостережень;
- виділяти головне з-поміж другорядного;
- моделювати мовні та позамовні поняття, явища, закономірності.
- усвідомлювати будову предмета вивчення;
- робити припущення щодо способу розв’язання певної проблеми;
- добирати аргументи для його доведення;
- спростовувати хибні припущення і твердження.
- ІV. Назвати шляхи практичної реалізації системного підходу до вивчення розділу «Частка»
- Вивчення теоретичного матеріалу: що таке частка, розряди за значенням, будовою, вживанням; написання часток.
- Вправи:
- розрізнення часток за значенням;
- розрізнення часток за будовою, вживанням;
- написання часток;
- написання часток НЕ, НІ з різними частинами мови;
- розрізнення часток з однозвучними їм частинами мови;
- вставляти пропущені частки;
- редагувати текст щодо вживання часток;
- складати речення з певними частками та співзвучними їм частинами мови;
- відрізняти частки від прийменників і сполучників.
- Робота в групах.
- . Написання твору з використанням певних часток у певному стилі.
- Мініконтрольна робота
V. Спрогнозувати можливі труднощі під час засвоєння учнями теоретичного та практичного матеріалу розділу.
- Правильне написання часток НЕ НІ;
- Правильне написання часток разом, окремо, через дефіс;
- Розмежування службової частини мови (Частки) від самостійних частин мови.
- Правильне вживання часток в усному мовленні.
VI. Запропонувати види робіт з розвитку комунікативних умінь, навичок згідно з вимогами чинної програми
№ 1 Прочитайте прислів’я і приказки. Поясніть правопис часток.
Хто робить багато справ нараз, не зробить жодної гаразд. Сонливого не добудишся, ледачого не докличешся. Не здужає третього хліба з’їсти. Так нездужає, що й ведмедя за вухо втримав би. Бідний, хоч і ночей недосипає, все одно хліба недоїдає. Як не дочує, так вигадає. Не славлячи свої дітей, батьки ганьблять самих себе. Не подумавши, і кілочка не заточиш.
№ 2 Складіть невеликий усний роздум «Від ласкавих слів затихає гнів», використовуючи частки.
№ 3 Складіть 4-5 речень за фотоілюстрацією, вживаючи заперечні, питальні, окличні та підсилювально-видільні частки.
VII. Вправи для узагальнення та систематизації знань з теми «Частка»
Низький рівень
Вправа №1. Тест
- службова частина мови, яка надає реченням чи окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм:
а) прийменник;
б) сполучник;
в) частка.
- Частки у словосполученнях та реченнях виконують функцію:
а) словотворча функція;
б) смислова функція;
в) називна функція.
- За значенням і вживанням частки поділяються на:
а) фразові, словотворчі і формотворчі;
б) єднальні, протиставні і розділові;
в) вказівні, означальні, власне модальні, видільні, стверджувальні, заперечні, питальні, емоційно-експресивні.
- Словотворчі частки, поєднуючись з іншими словами, служать для:
а) творення форми слова;
б) творення нових слів;
в) поєднання слів.
- Фразові (модальні) частки можуть виконувати такі функці:
а) увиразнювати один з компонентів речення або виражати ставлення розповідача до змісту висловлювання;
б) поєднувати частини речення без зміни змісту;
в) засіб вираження емоційності
Вправа №2.
Перепишіть речення, розкриваючи дужки. З’ясуйте правила правопису часток.
1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що)дня, (що)години (Рил.). 2. (Ні) що так не красить людину, як натхнення (Гонч.). 3. Хоч (би) артисту руки відрубали, він все (таки) творить не перестане. 4. Який швидкий! На волю! Ти (но) краще не дуже (то) на проміння вилазь (Л.Укр.). 5. – Погляньте (бо), хіба (ж) ви (не) взнаєте? – билася Стояниха, мов чайка об дорогу (Довж.). 6. Полий цю яблуню – ад (же) вона із яблучками. (Не) хай (же) сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні (Рил.). 7. Брати дивувалися, яка (то) Галя гарна у чоботях, і мати хвалила те (ж) (Вовч.). 8. Ні (чого) так я не люблю, як запах снопів тільки (но) скошеного і зв’язаного хліба (Цюп.). 9. І сонце – (хтозна) відкіля взялось! – гарячий одсвіт кидає на стіни (Рил.). 10. Пішла (б) вона гуляти того (таки) самого вечора, коли (б) не той вовк невірний з лісу. 11. Так (то) проживає Олеся, працюючи без спочинку, без утоми (Вовч.). 12. Ну, ще можна примиритися з тим, що в людини вивітрилась совість, але того, щоб утратив (будь) яку совість учитель, – я (ні) як (не) міг збагнути (Зб.). 13. І золото, і слава є, та нема Оксани, ні (з) ким долю поділити, ні (з) ким заспівати (Шевч.). 14. У селі ще ні (в) кого й (не) світиться. На зупинці (ані) кого (Тют.).
Вправа №3.
Перекладіть текст українською мовою і розкрийте дужки, правильно запишіть частку не зі словами. Поясніть її правопис.
Первый на Западной Украине институт менеджмента, созданный (не)давно при Львовском университете имени Ивана Франко, начал свою работу.
Стать слушателем нового учебного заведения (не)просто. Для этого (не)обходимо уже иметь экономическое, юридическое или техническое высшее образование, владеть одним или (не)сколькими иностранными языками, отработать по специальности (не)менее трех лет. Но, пожалуй, самое жесткое условие — это платность обучения. Впрочем, затраты эти выпускники смогут окупить во время стажировок, которые будут проходить в фирмах Европы, США и Канады.
При формировании программ института менеджмента их авторы ориентировались (не)только на отечественные разработки, но и на опыт работы аналогичных западных школ бизнеса. Видимо, поэтому так (не)привычно для нас звучит звание, которое будет присваиваться выпускникам института: «обладатель степени магистра деловой администрации».(З газети).
Середній рівень
Вправа №1.Тест
- Подайте відповідь, дописавши слова або словосполучення на місці три крапки. Частка – це
а) це … частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження … її від інших слів у словосполученні, у реченні;
б) це … частина мови, яка вживається для … членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті;
в) це … частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових …та … відтінків або для творення морфологічних форм та нових слів.
- Визначте правильне твердження
а) Частка виступає у ролі самостійного члена речення. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм прикметника;
б) Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм дієслова;
в) Самостійно членом речення частка не буває. Формотворчі частки можуть брати участь у створенні форм прислівника.
- Визначте рядок, в якому правильно зазначені види модальних часток. До правильної відповіді наведіть приклади до кожного підвиду.
а) вказівні, означальні, власне модальні, видільні, стверджувальні, заперечні, питальні, емоційно – експресивні;
б) вказівні, означальні, власне модальні, видільні, словотворчі, формотворчі, заперечні, питальні, емоційно – експресивні;
в) вказівні, означальні, власне модальні, невласне модальні, стверджувальні, заперечні, питальні, емоційно – експресивні.
- Визначте правильний рядок, відповідь підтвердити прикладами. Формотворчі частки служать для творення:
а) зворотної форми дієслова, дійсного способу дієслова, умовного способу дієслова, найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників;
б) деяких займенників, наказового способу дієслова, дійсного способу дієслова, найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників;
в) зворотної форми дієслова, наказового способу дієслова, умовного способу дієслова, найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників.
- Тільки і дишемо було, як наїде гостей (Марко Вовчок). Виберіть правильне твердження.
а) в цьому реченні і виступає у ролі сполучника, як – сполучника;
б) в цьому реченні і виступає у ролі частки, як – сполучника;
в)в цьому реченні і виступає у ролі сполучника, як – частки.
Вправа №2.
Перепишіть речення і вставте пропущені букви. Підкресліть частки, сформулюйте правила вживання часток не, ні та поясніть їх правопис.
1. Я була малою горда, — щоб (н…)плакать, я сміялась. 2. (Н…), я чую наше гасло! Ось воно все голосніше. 3. Чоло (н…)вінчали лавровії віти, тернів (н…)скрашали (н…)золото, (н…)квіти. 4. (Н…), (н…), мій друже, спи спокійно, я (н…)скажу (н…)кому слів таємних.
(Леся Українка).
1. (Н…), сестро моя рідна! — говорить. — Так я уже звівся, що а(н…) гніватись, а(н…) жалкувати (н…) на кого (н…) маю! 2. А чому на весіллі (н…)погуляти! — озвавсь Опанас Бобрик, узявшись у боки. 3. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї (н…)звів би. Слухав би (н…) наслухався її тихого та любого щебетання. 4. Може, притомився, хлопче? — (Н…), — одрізав та й знов іде мовчки.
Вправа №3.
Перекласти подані нижче частки українською мовою і скласти з ними речення. Порівняти правопис часток в обох мовах.
Ведь, даже, ли, – либо, кой-, – ка, только, вовсе не, разве, не-ужели.
Високий рівень
Вправа №1. Тест
- Співвіднесіть частину мови з її визначенням
а) частка 1) це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті
б) сполучник 2) це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника або числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні і у реченні
в) прийменник 3) це службова частина мови, яка вживається для надання окремим словам чи реченням додаткових емоційно-експресивних та смислових відтінків або для творення морфологічних форм та нових слів
- Співвіднесіть види часток з прикладами
а) частки, що надають 1) який, як, що то за, що за
смислових відтінків
б) частки, що вносять модальні 2) це, ось, хоч би он, ген, майже,ото
і модально – вольові
відтінки у значення
в) емоційно – експресивні частки 3) хіба, невже, мовляв, ні, авжеш
(увиразнюють емоційну
оцінку висловлювання)
- Співвіднесіть
а) частка 1) І у місті, і у селі- всюди він був один
б) сполучник 2) Ну! Їдь скоріше!
в) вигук 3) А ну, давай показуй!
- Співвіднесіть
а) Формотворча 1) Хтозна-коли закінчу я цю роботу
б) Словотворча 2) Не хочу робити я цей тест
в)Фразова 3) Найплодовитіша земля була у Івоніки
а) Ні пишеться окремо 1) слово без частки не вживається,
входить до інших слів як словотвірний префікс
б) Не пишеться разом 2) є заперечною часткою,
є повторюваним єднальним сполучником із заперечним значенням
в) Ні пишеться разом 3) слово будь-якої частини мови без
частки не вживається,
коли надає слову протилежного значення, яке може бути виражене іншим словом.
Вправа №2.
Запишіть подані речення і розкрийте дужки. Підкресліть прямою лінією слова, з якими частки не, ні пишуться разом, і пунктиром — слова, з якими вказані частки пишуться окремо. Поясніть їх правопис. Виконайте розбір однієї частки.
1. (Не)доля вирішує — людина творить свою долю. 2. (Ні)один (не)зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вміння виконати цю роботу, а бажання. 4. Він (не)дочув моїх слів. 5. Ця (не)широка річка впадає в Дніпро. 6. Він (не)придатний (ні)до роботи, (ні)до розмови. 7. (Не)забаром відбудеться зустріч випускників нашої школи. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через (не)бажання, а через (не)вміння він (не)виконав цієї роботи. 10. Я відклав ще (не)дописаний лист. 11. (Ні)хто (не)знав цього краще, а(ні)ж він. 12. Життя (не)впинно йде вперед. 13. Бажання гірше за (не)волю.
Вправа №3.
Скласти діалоги на тему: «Розмова після перегляду вистави» або «Ранок у сім’ї», «У друга на іменинах». Вживати модальні частки, усно з’ясувати, які смислові відтінки вони вносять у речення.