Дієприслівник як особлива форма дієслова
Тема: «Дієприслівник як особлива форма дієслова»
Мета: дати учням поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, формувати вміння визначати вид і синтаксичну функцію дієприслівника; виховувати красою художнього слова любов і повагу до родини; розвивати спостережливість і логічне мислення учнів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи і прийоми: бесіда, розповідь вчителя, самостійна робота
Обладнання: дошка, підручник, схема «Дієприслівник як особлива форма дієслова».
Література: Рідна мова: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів / За заг. ред. М. І. Пентилюк. – К.:Освіта, 2007. – 288с.
Хід уроку:
I. Організаційний момент
- II. Актуалізація опорних знань
Бесіда за запитаннями:
Що таке дієслово?
Які морфологічні ознаки воно має?
З якою іншою особливою формою дієслова ви вже познайомились?
В чому її особливість?
- III. Мотивація навчальної діяльності
- Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення.
Рід – це велика родина, що, відокремившись, проживала у своєму дворищі, оселі. Рід, маючи спільне майно – ріллі, ловецькі угіддя, стада худоби, вів спільне господарство під проводом старшини. Це була суспільна група – невелика, але суцільна, злучена міцними зв’язками та спільними інтересами. За своїх членів рід солідарно заступався, обороняючи їх від кривд.
Згодом, під впливом економічного прогресу, рід, утративши суцільність, розпався на малі самостійні родини. Кожна родина вела своє окреме господарство, мала свій дім із господарськими будівлями, своє поле, худобу тощо, але ліси, пасовиська озера лишалися спільною власністю цілої оселі – громади. Проте пам’ять незалежності до роду не втратилася. Давні родові традиції ще довго жили в родах боярських, шляхетських, міщанських, селянських, священицьких (За М. Стельмаховичем).
- Назвіть у тексті дієслова-присудки. Знайдіть слова, які пояснюють у реченні дієслова, вказуючи на додаткову дію. Яку синтаксичну роль виконують виділені слова? Чи змінюються за особами й числами? На які питання відповідають?
- IV. Оголошення теми і мети уроку
- V. Вивчення нового матеріалу
- Слово вчителя (пояснення за допомогою схеми).
Дієприслівник як особлива форма дієслова
| Значення | Відповідає на питання | Морфологічні ознаки | |
| прислівника | Дієслова | ||
| Означає додаткову дію | Що роблячи?
Що робивши? Що зробивши? |
Не змінюється;
В реченні виступає обставиною. |
Вид(доконаний\недоконаний), час (теперішній і минулий), перехідність/неперехідність;
Може мати залежні слова (іменник, займенник, прислівник) |
- Робота з підручником (параграф 21, сторінка 137 – правило, 246)
- Пояснювальний диктант.
Знайти і підкреслити як член речення дієприслівник. Пояснити
Сонце заходить, цілуючи (нед.) гай. Летять хмарки, летять дороги, зібгавши (нед) куряву під ноги. Спілкування з природою бадьорить розум, даруючи (нед.) єднання з прекрасним і вічним.
- VI. Закріплення набутих знань
- Записати у дві колонки дієприслівники і дієприкметники:
Приваблюючи, приваблюючі, підстрибуючи, сидячи, зів’ялий, зів’янувши, умитий, умиваючись, відірваний, відірвавшись.
- Вправа 245 (І-Прочитайте текст. Які почуття він у вас викликав? ІІ- Випишіть дієприслівники. Визначте їх ознаки, спільні з дієсловом. Яку синтаксичну роль вони виконують?)
- Перекладіть українською мовою. Підкреслить дієприслівники, поясніть їх синтаксичну функцію.
1.Еще минуту люди стояли тихо, словно не веря в разочарование, словно на что-то еще надеясь. 2. Толпа еще немного погудела, потопталась и, видя, что уже ничего не сделать, стала понемногу расходиться. 3. Десятки прожекторов с вала ударили лучами, ослепляя наступающие войска. 4. Светит речка, исчезая в видениях небосвода. 5. Чайка стонет, летая, словно по детям плачет. 6. Не зная брода, не лезь в воду. 7. Не взяв топор, не построишь дом.
- Скласти асоціативний кущ до слова ПРИСЛІВНИК
- VII. Інструктаж з домашнього завдання
- VIII. Підсумки
Бесіда за запитаннями:
Що називається дієприслівником?
На які відповідає питання?
Що спільного має з дієсловом? З прислівником?
Яку синтаксичну роль виконує?
- IX. Оцінювання результатів