Іван Карпенко-Карий – визначна постать ХІХ- початку ХХ століття. Драматургічна спадщина письменника складається з вісімнадцяти п’єс, з-поміж яких одним з най вдалих є твір «Сто тисяч». Ця соціально-сатирична комедія присвячена викриттю  ненажерливості , гонитви за багатством, життя заради наживи.

Твір є актуальним завдяки вдалій типізації і узагальненню, які застосовує автор для надання гостросатиричної форми твору, образ сільського глитає вбирає в себе найхарактерніші риси, притаманні людській природі, які виникають через потяг до наживи.

П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ «стяжателя», глибоко розкрив його характер.

В центрі уваги автора перебуває  образ заздрісного, жадібного і здичавілого від власного багатства заможного селянина – Герасима Калитки, закоханого тільки в землю і владу, що вона надає.

Автор намагається продемонструвати у гумористичному тоні спустошливу дію грошей, моральну звироднілість, що вони спричиняють. Жадоба призводить до того, що глитай всіх оточуючих людей ставить на рівень скота, навіть свої близьких. І, врешті решт, сам  стає жертвою своєї зажерливості і ненаситності, попадається на обман, купуючи фальшиві гроші.

Чітко і послідовно показує І. Карпенко-Карий, як кожний крок, кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядковані здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями.

Крім Герасима Калитки, драматург яскраво змалював ще двох персонажів, копача Банавентуру та селянина Савку, які теж мріють про гроші, збагачення, скарби і достаток.

Сила комедії «Сто тисяч» у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення.

Слабкою стороною твору є надмірна схематизація образів, позбавлення їх інших тематично не надто важливих, але невід’ємних якостей характеру. Хоч для п’єси і притаманне приділення уваги зовнішнім діям, надто скупо подає автор внутрішній світ героїв, невелике коло піднятих питань.

В цілому комедія І.Карпенко-Карого залишається одним з найкращих драматичних творів.