[…] Гайдамаки ваші добра штука буде. Читав я декому з наших. Поцмакують. А що вже Гулак-Лртемовсь- кий, коли знаєте, той дуже вас улюбив за Кобзаря. Дрю- кунте швидше лишень. Нехай вам бог иомага. А що ваш Євгеній Павлович з своїм альманахом? Чи воно ж буде що? І швидко? Нічого до мене вже давно не пише. Коли ще не опізнюся, то от посилаю йому дві гарненькі штучки у його альманах, нехай притулить, як зна. Вони вже були раз у Петенбурсі, то пан Лобасов, що їх скоипоновав, не так написав до пана Гребінки, не у тую хату надписав, так йому і вернули, а він до мене вже прислав та і просив ві¬діслати. Будьте ласкаві, віддайте йому, попросіть, щоб при¬тулив де у альманасі. Коли ж вже пізно, що альманах от- друкованний, то нехай ткне або у Літературну га¬зету, або [в] Маяк. Там наше приймається. Та якого гаспида він надувся та ні словечка до мене не напише?
І чому се так завередовав? […]