ПЕРВОЄ ЛРГДПОДЛВАННЄ Дня 18/30-го Сечня 1849
Час возбудив Русинів до Нового життя умете©»* ного — новая доба для розвою словесности настала із новим становищем політическнм Русинів -новії лі¬то рос ті виростают із старожитнього накоріику народ- ного биту, новая будучність одслонюеся яли народа. Важко єсть пізнати нині колії, якії перейшла сло¬весність руська, як стояв в тім взгляді нарід руський • давності, щоби тим лучше увідіти нинішнє становище сло весності перед лицем соплеменних словенских и других європейських народів, щоби тим докладніше мож було розгадати дорогу, куда он в дальшім розвою стремитнся повинен, аби сближився до ціли, котра му всевишним при значена.
Всякий нарід має своє особеннє наличчє (физіономію), свої особнії норовственні (моральні) і фізнчеськї питомо* сті, живе своєю особною жизнію. Розвиваючи в тій жнзиі свою личність ^індивідуальність), він жиє для себе, но ДІІ- ствує для чоловечества. Всякий нарід є особа в великім обществі народного життя, є ідея на общім собранію чоло* вічества, ідея воплощенная самим Промислом для его сокритої цілі. Народи яко особи (лиця) минаються, зника¬ють; яіко ідея безсмертні. Греція й Рим давно вже тру¬пами; но ідеї в них олицетворенні, живуть в цілім образо- ваннім чоловічестві. […]
Так то ідея, під которою розумієм норовственную жнзиь народа, ні в чим так сильно, так стало не одбиваєся, як в єго словесності. І так, щоб поняти слово народа. довж- нісьмо дослідити душу й жизнь єго, вникнути в «го на правленіє, в черти (характери) єго норовственного обли- чия, во характер єго, в питомості фізическиї, піднебнії (кли- матнії), одним словом, во всі стихії, из которнх твориться єго духовноє, человічеськоє битіє. Тогда тілько одуиеаяи» слово народа єго власною мислею, коли одкриємо тую точ¬ку зрінія, з которой можна буде видіти особениіств івро* ної словесності. Поле словесності є общирне. далеке, Ц ним викльовивалося і росло все, що нарід порушало, вол- новало; слово є неяко незриме тіло народа, оно обгортав всі стихії народного биту; в слові виражається дувв і жизнь єго.
Народність! се душа племінного битія. котре* Ш
ІП
рід дає ознаку, життя свого родимого: народність, се добро завітне, предане віно отців, старанно хоронене і переховуване внуками; народність, се скарб дорогий, котрого цілії народи хоробрими грудьми защищають; н а- р о д н і с т ь, се родиме пятно, котрим чоловік належить до свого народного тіла, разом із кровію і душею, із жит- тєм предків, із життєм потомків своїх; народність, се об-личчя Народне, котрим нарід в цілім об’ємі чоловічества виказуєся, котре нині всі так старанно ізобразити раді, за котрим нині так всюда добиваються. О! якже мило тая на-родність промовляє до родолюбивого сердця руського, як різко она розрізняє свою питому стать, своє родине первіс¬не лице; як сильно вкоренена она в народі, як багато очер- ків заховалося в пам’яті і життю народнім!
Чим же виражаєся, чим обявляєся тая народність? якії стихії оживляють ю?
Язик народний — се слово дане чоловікові богом для вираження і виказання духу людського найлучше ви¬ражає питоменну жизнь народа: єго віру во всевишного, понятія о надсмисленних річах — єго умственное развитие в науках по всіх безконечних видах єї — єго обичайне со- стояннє і норовственну діятельність; єго законоуложеніє і общественнії установи — єго успіхи в краснорічію і поезії, яко вираз горожанського і естетичеського життя народно¬го. Письмом передається то все виражіннє народності_ на потомнії покоління. Об’єм того всего називаємо словес- ностію в обширнійшім значенню сего слова.
А окрім сеї словесності письменной, властної у пись-менній часті народа, належиться увагу звернути на дуже для нас важную простонародную, неписьменну словесність.
Сеся словесність, так щасливо дохована в пам’яті на-родній, є істинним вираженнєм народної віри, образовання народного язика, умственного развиття і норовственного состоянія народа. Она виражається в єго обрядах, обича- ях, в преданіях старини і народної поезії. А хоть ізустна словесність не є і не може бути так докладна, повна, до якої доконалності письменна доходить, то з огляду народ¬ності заслуговує на особенную увагу.