Уся різножанрова творчість Миколи Хвильового ніко­
ли не була повністю видана. Тому не тільки загальні чита­
чі, а й фахові історики літератури й критики здебільшого
досі не мали змоги прочитати все, що написав М. Хвильо­
вий. Наше видання є перше більш-менш повне видання
творчої спадщини Миколи Хвильового.
В умовах еміграції, не маючи доступу до бібліотечних
та архівних фондів України, де жив, творив і вмер Хвильо­
вий, не маючи комплектів періодичних видань і збірників
початку 20-их років, у яких друкувалися вперше окремі ре­
чі Хвильового, що не ввійшли до жодної його збірки, —
зібрати бодай основні твори письменника спочатку здава­
лося майже фантастичним задумом. Але з бігом часу, зав­
дяки багатьом людям доброї волі, нам удалося зібрати
майже все, що написав за своє коротке творче десятиріччя
Микола Хвильовий.
Коли пишемо майже все, то це треба розуміти, що по­
за нашою збіркою залишилась дуже мала кількість творів,
які можна було б ще дістати, працюючи в нормальних у-
мовах. Наприклад, почнімо з поезій: нам удалося дістати
обидві збірки поезій М. Хвильового: «Молодість» (1921) і
«Досвітні симфонії» (1922), що ними він дебютував у літе­
ратурі. Вдалося нам виловити також з деяких видань кіль­
ка окремих поезій, які не ввійшли до жодної збірки. Але
бракує нам кілька поезій, що друкувалися в «Шляхах ми-
11 стецтва», «Знанні», «Арені», яких ані тут ми, ані там наші
приятелі, відшукати не змогли.
Ми мали в своєму розпорядженні всі три томи «Творів»
М. Хвильового, що їх він сам упорядкував, а видало ДВУ,
1927-1930 рр., у Харкові. Дістали ми також 1-ий том вибра­
них творів, що їх видало кооперативне видавництво РУХ
1932 року в Харкові, куди ввійшли, крім давніших, його
твори останніх років: «Щасливий секретар», «Останній
день», «Майбутні шахтарі» тощо. Зібрали ми ще кілька
оповідань, що опубліковані були в різній періодичній пре­
сі за 1930-1932 рр. Отже, якщо не рахувати взагалі втраче­
них ще за життя письменника чи знищених цензурою ро­
манів «Вальдшнепи», «Іраїда» тощо, то з прози нам бра­
кує, можливо, два-три оповідання чи нариси, що були опу­
бліковані десь у периферійній пресі в роки 1931-1932. Все
інше й основне ми маємо.
Є підстави припускати, що Хвильовий пробував свої си­
ли і в драматургії. У спогадах сучасників (А. Любченко) є
натяк, що Хвильовий написав був п’єсу «Коммольці», яку,
нібито, взяв був до постави театр ім. Франка. Але згодом
ні сцени, ні друку ця п’єса не побачила й усякі сліди про
дальшу її долю зникли. Чи була така п’єса і що з нею ста­
лося — залишається таємницею й по наш день.
Усі три цикли памфлетів М. Хвильового: «Камо гряде-
ши», «Думки проти течії» й «Апологети писаризму» ми
маємо повністю. Зібрані також усі його літературно-кри­
тичні та публіцистичні статті, друковані в «Новому мистец­
тві», «Вапліте», «Червоному шляху», «Літературному яр­
марку», «Пролітфронті» та в інших часописах. Ці статті по
суті можна вважати четвертим циклом його памфлетів. Не
пощастило тільки й досі знайти трактата «Україна чи Ма­
лоросія?», що його 1927 року цензура сконфіскувала й забо­
ронила до друку. З нього ми публікуємо тільки декілька
фрагментів, що збереглися в тогочасній, головно росій­
ськомовній пресі. Отже й цей жанр Хвильового представ­
лений в основному досить повно.
Усі твори М. Хвильового і ввесь дотичний до них доку-
12
ментальний матеріял ми розплянували на п’ять томів. В
основу нашого плянування мистецьких творів Хвильового
ми поклали згаданий вище тритомник творів, що їх упо­
рядкував сам автор. У своєму розпорядженні тепер ми,
звичайно, мали багато більше творів до публікації, ніж це
було 1927 року, тому, зрозуміло, ми змушені оули збіль­
шити розмір кожного тому й зробити певне доцільне пере­
сування матеріялу з одного тому до другого.
Упорядковуючи 1927 року свій тритомник творів, М.
Хвильовий до кожного тому творів дав окрему загальну
назву, а саме: 1-ий том мав назву «Етюди», ІІ-ий —
«Осінь», III-ій — «Етюди». Ми ці назви зберігаємо цілко­
вито, хоч кожний том теперішнього нашого видання, як
зазначено вище, збільшено розміром і дещо змінено змі­
стом.
У розташуванні творів ми дотримувались у принципі
хронологічного порядку. Виняток зроблено лише для
поезії, яку з міркувань технічних перенесено до третього
тому, як окремий розділ.
У перший том, крім загальної вступної статті редакто­
ра, ввійшли всі новелі першого тому видання 1927 року, а
також оповідання «Пудель» і «Лілюлі», перенесені з друго­
го тому. Тобто, сюди ввійшли всі твори, написані в першу
добу творчости Миколи Хвильового (1921-1923).
У другий том увійшли твори, писані між 1923 і 1927 ро­
ками, тобто, твори, що накреслювали вже виразний сти­
льовий злам у творчих шуканнях Хвильового й перехід
його до ширшої форми — повісти й роману. Сюди нале­
жать: «Я», «Повість про санаторійну зону», «Сантимен-
тальна історія», «Наречений», «Бандити», «Зав’язка»,
«Вальдшнепи». Том відкриває вступна стаття Мирослава
Шкандрія «Про стиль прози Миколи Хвильового».
Третій том має два розділи. Розділ перший виповню­
ють твори, написані 1927-1929 рр. і мають психологічно-
трагедііщий («Мати», «Злочин», «Мисливські оповідання»)
та сатиричний («Іван Івінович», «Ревізор») характер. Роз­
діл другий відкривається поетичною спадщиною Миколи
13 Хвильового із вступною статтею Святослава Гординсько-
го. Далі йдуть різні оповідання, нариси й замітки Хвильо­
вого останніх років життя (1930-1933) : «З лабораторії»,
«Щасливий секретар», «Про любов», «Останній день»,
«Майбутні шахтарі» та інші.
Четвертий том, крім вступної статті Юрія Шевельова,
містить всі памфлети, літературно-критичні та публіци­
стичні писання, нотатки й деякі фрагменти з загублених чи
конфіскованих цензурою статтей М. Хвильового.
П’ятий том виповнюють різні статті, документи і мате-
ріяли, що стосуються життя і творчости Миколи Хвильо­
вого, показник імен та бібліографія творів Хвильового і
про Хвильового, що її опрацював Олег Ільницький.
Мову М. Хвильового в найширшому розумінні залиша­
ємо недоторканою. Зроблено тільки редакцію текстів згі­
дно з сучасними правописними нормами.
За допомогу в нашій праці фаховими порадами, підшу­
куванням рідкісних видань і матеріялів, бібліографічних
вказівок різними мовами тощо належить глибока наша
подяка Йосипові Гірнякові, Петрові Голубенкові, Олексан­
дрові Воронину, Василеві Гришкові, Леонідові Гусакові, Ар-
кадієві Жуковському, Ігореві Качуровському, Юрієві Лав-
ріненкові, Леонідові Лиману, Юрієві Луцькому, Вікторові
Свободі, Данилові Струку, Дмитрові Штогрину, Миколі
Палієву і тим патріотам в Україні, імена яких ми тут не
можемо назвати, але які своєю самовідданою працею зба­
гатили нашу збірку такими матеріялами, що їх поза межа­
ми України годі було дістати.