Щодо військової служби М. Хвильового, то теж існує
велика розбіжність думок. У книжці А. Лейтеса і М. Яше-
ка занотовано: «Під час імперіялістичної війни (1914-1916)
був мобілізований. Кілька років був на фронтах». О. Ган
твердить, що Хвильовий пішов добровільно до війська ве­
сною 1915 року. П. І. Шигимага подає зовсім нову і, на
мою думку, ближчу до правди версію. Як уже знаємо, він
твердить, що Хвильовий від 1914 до 1916 року працював
писарем Рублівської волости, а від весни до осени 1916 ро­
ку жив у Богодухові.
«Восени 1916 року, — пише Шигимага, — Хви­
льовий пішов добровільно (вольноопределяю-
щим) в армію. Ішов Микола в армію з моєї ха­
ти. Ми з Маліком провели його до роз’їзду Гав-
рищів. Моя мама дала йому на дорогу харчів.
28
У кінці 1916 року Хвильовий ще перебував у м.
Чугуєві й присилав нам звідти листи».*)
Тут, природно, постає питання: як же так трапилось,
що М. Хвильовий так довго уникав мобілізації? А справа
була проста. Микола був єдиний найстарший син матері,
молодші діти якої всі були неповнолітні. 1914 року в ро­
сійській імперії діяв закон, що такі сини багатодітної мате­
рі та одинаки звільнялися від військової служби. Але на
1916-ий рік, з огляду на затяжну війну і втрати на фрон­
тах, царський уряд скасував ці привілеї для одинаків і єди­
них у родині працездатних. Це вже зобов’язувало Миколу
йти до армії. Але, щоб попередити примусову мобілізацію,
він вирішив підтягнути свій освітній стан до гімназійного,
а тоді піти до армії добровільно. Проте в армії йому не
довелось довго бути. У грудні 1916 року він ще був на вій­
ськовій муштрі в Чугуєві. На фронт його частина могла
вирушити найраніше в березні 1917 року. А восени (жов-
тень-листопад) 1917 року був уже на хуторі Дем’янівка.
П. І. Шигимага залишив нам ще один важливий деталь
до біографії М. Хвильового.
«Пам’ятаю, — писав він, — як у липні 1916
року Хвильовий (тоді ще, звичайно, Фітільов —
Г. К.) читав у мене в хаті свій перший зошит
творів. Кімнату він замкнув на ключ, щоо ніхто
не перешкоджав. Слухачами були я і мій покій­
ний товариш Малік, що жив у мене на кватирі й
учився в Богодухівській гімназії. Перші твори
Хвильового — це були подорожні нотатки, в я-
ких він змалював гетьманські соснові ліси, що
близько Рублівки, та шведські могили. Це були
прозові високохудожні твори. Пам’ятаю, на ме­
не й Маліка вони справили надзвичайне вражен­
ня. Ці перші твори були писані українською мо­
вою».
*) П. 1. Шигимага. Факти… стор. 5.
29 І останнє в цьому аспекті твердження Шигимаги:
«Я свідчу, що в той період, коли я знав Хви­
льового і коли йому було трохи більше ніж 20
років, він писав тільки українською мовою і во­
лодів нею чудово, а на царські часи цього до­
сить, щоб вважати українського інтелігента на­
ціонально свідомим».*)