Це вже доба після ліквідації ВАПНІТЕ, після «покаянних» ли­
стів М. Хвильового (1. Заява групи комуністів ВАПЛІТЕ О. До­
світнього, М. Хвильового, М. Ялового, «Вісті», 1926, ч. 280; 2.
«Лист до редакції «Комуніст» М. Хвильового від 22. II. 1928) й
поступового утвердження ВУСППу як єдиного репрезентанта
партії в літературі, доба, коли літературна дискусія перейшла
частково з відкритої форми в заховану в художніх образах («Іван
Іванович» М. Хвильового) чи в езопівську мову інтермедій та ли­
стів у «Літературному ярмарку». Відмовившись (під тиском пар­
тійної критики) від гасел «орієнтації на психологічну Европу»,
«боротьби двох культур» та втікання від Москви як «центру все­
союзного міщанства», — М. Хвильовий, проте, не вважав себе
остаточно переможеним. Він покладав велику надію на нову так­
тику і творчу мистецьку перемогу своїх однодумців («наше впе-
реді!»). «Літературний ярмарок» мав бути органом нової тактики
і нових творчих досягнень його течії.
ВАПЛІТЕ було ліквідовано 14 січня 1928 року. У перших чи­
слах лютого 1928 р. (чч. 30, 31, 32, 33,) появилася стаття керівни­
ка Відділу преси ЦК КП(б)У А. Хвилі під назвою «Від ухилу — у
прірву», де недвозначно оцінено «Вальдшнепи» М. Хвильового та
його недрукований памфлет «Україна чи Малоросія»?, як речі
контрреволюційні. 22 лютого 1928 р. М. Хвильовий пише з Відня
свого «Листа до редакції «Комуніст», а, мабуть, в першій полови­
ні березня він (М. Хвильовий) повертається з-за кордону до Хар­
кова. Не дивлячись на розгубленість і непевність серед колишніх
ваплітян, він відразу подає ідею видання позагрупового альмана-
ха і за деякий час здобуває вже дозвіл на видання місячника «Літ.
ярмарок».
У грудні 1928 року виходить перша книжка «Літературного
ярмарку». Редакційна колегія (що жартома називає себе Літяр-
маркомом) цю першу книгу оголосила одночасно «Книгою сто
тридцять першою». Що мала означати ця символіка? Коротко на
це можна відповісти так: мрійники з Літярмаркому уявили собі,
що їх альманах почав виходити в січні 1918 року і до грудня 1928
429 року регулярно вийшло 130 книжок. Перша реальна груднева
книжка 1928 року, таким чином, була 131 книжкою безперервно­
го українського культурного процесу рід року проголошення в
Києві Української Незалежної Держави.
Тут передруковуємо три статті-прологи до книжок: 1. (131)
1928, 9 (139), 12 (142) 1929 «Літературного ярмарку», автором
яких був М. Хвильовий. Вже навіть з цих трьох речей читач до­
відається яке широке коло суспільних і культурно-мистецьких
проблем ставив перед собою «Літературний ярмарок» і в якій
мірі він ще продовжував і поглиблював ідеї доби ВАПЛІТЕ. Все
тут свідчило, що літературна дискусія не спинилася з ліквідацією
ВАПЛІТЕ, а лише набрала дещо інших форм. Одночасно уваж­
ний читач зрозуміє, як протягом одного року відбулася велика
зміна в ідейних і творчих можливостях М. Хвильового. Коли в
пролозі до першого числа книжки «Л. я.» М. Хвильовий є ще сам
собою — грайливий, мрійний літератор, гострослов, романтик
вітаїзму, сповнений віри в ренесансний процес української літе­
ратури й української свідомости взагалі, то в пролозі до остан­
нього, 12 числа — наскрізь уже політизований, скутий в думанні
тяжкою атмосферою року «великого перелому».