«Детермінація ідеології» лицаря панфутуристич-
ної «морфології» надзвичайно балакучого (да обез-
смертним і його ім’я) Ол. Полторацького, що з пере­
ляку (бувають і такі речі!) написав «монографію», але
що ніяк не хоче прислухатись до голосу Кузьми Прут­
кова, себто до того афоризму із «Плодов раздумья»,
що приблизно так звучить: «если у тебя єсть фонтан
— заткни его, дай от дохнуть и фонтану».
(Моя розмова з тов. Европенком-Европацьким)1.
«Футуристи походять від слова
латинського іїііигш, тобто майбут­
ній. Отже, це власне ще не є справ­
жні письменники. Це письменники
майбутні».
Остап Вишня
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
— Так ви рішуче відмовляєтесь видати окремою книж­
кою монографію Ол. Полторацького, — суворо звівши
свої функціональні брови, сказав тов. Европенко-Европаць-
кий, «лівий» друг вищезазначеного «монографа».
— Яку це монографію? — спитав я.
— Як яку? Та ту ж, що друкувалася в 2, 3 і 4 числі
«Нової Генерації» за цей рік. Нашу монографію про Оста­
па Вишню.
— Вашу про Остапа Вишню? Відмовляюся!
— Ігі-гі! гі-гі! — вдарився в гістерику тов. Европенко-
497 Европацький і … раптом змовк. — Словом, — заспокоїв­
шись, промовив він, — ви і тепер не думаєте підтримати
нас в боротьбі з реакційним гумористом?
— Не думаю! — сказав я й, не покидаючи коректного
тону, додав: — А також, будь ласка, залиште мене.
Але тов. Европенко-Европацький не вгомонявся. Він
кричав, що я «затикаю рота футуристам», що я «замазую
гріхи Остапа Вишні», що я і т. д. і т. п. Нарешті ця розмо­
ва мені обридла, і я примушений був розгорнути ту ж та­
ки «Нову Генерацію» й по пунктах доводити своєму спів­
бесідникові, що «єдина серйозна розвідка», як рекоменду­
ють фурористи свій «труд» про нашого популярного гумо­
риста, в кращому разі є звичайнісінька собі претензійна
халтура і що, значить, переводити на неї папір нема рації.
Переконати тов. Европенка-Европацького, звичайно, не
вдалося. Отже, щоб на мене не було нарікань, що я, мов­
ляв, «затикаю рота футуристам» і замазую «гріхи Остапа
Вишні», — отже саме для цього я й виношу на суд читачів
свій, коли так можна висловитися, диспут з тов. Европен-
ко-Европацьким.