| Жила у Бахарасі білявка чарівна Усіх мужчин в окрузі з ума звела вона
І врешті сам єпископ позвав її на суд Та виправдати мусив через її красу О Лорелеє очі у тебе як смарагд Хто вчив тебе чаклунства який великий маг Прокляті в мене очі проклята я сама Хто в очі ті загляне тому життя нема У них не самоцвіти пекельнії вогні В огні в огні спаліте ті чари навісні В тім полум’ї шаленім і я старий горю Хай судить тебе інший а я програв цю гру Не смійся превелебний молися небесам Спали мене благаю рятуйсь як можеш сам Поїхав мій коханий у чужодальній світ Спали мене благаю мені немилий світ |
| Болить у мене серце то мабуть не к добру Сама на себе гляну вже знаю що помру
Болить у мене серце відколи я сама Болить у мене серце бо милого нема Призвав тоді єпископ трьох лицарів як стій Ведіть цю божевільну в дівочий монастир 0 Лоро тужна Лоро в очах у тебе шал Іди іди в черниці забудеш марний жаль 1 рушили в дорогу вони учотирьох І плакалась небога до провожатих трьох Пустіть мене молю вас на верх тії скали Нехай ще раз спогляну на замок мій згори Нехай ще раз побачу свій образ у воді А потім прилучуся до дів святих і вдів Вже коси золотаві на вітрі розплелись Вернися Лорелеє гукали їй вернись Ви бачите по Рейну там човничок пливе А в човні тім мій милий і він мене зове Вертається мій милий у мене серце мре Не стямилась причинна шубовснула у Рейн Побачила свій образ то і сама вмирай Ті сонячнії коси ті очі як смарагд |