Вчора король сіроокий помер.

Вечір осінній задушно палав,

Муж мій вернувся й спокійно сказав:

«Знаєш, із ловів його принесли, тіло під дубом столітнім знайшли.

А королева, така молода,

Сивою стала до ранку. Шкода!…

Люльку свою на каміні знайшов І на роботу нічну він пішов.

Буду я доню будити від сну.

В сірі очиці її зазирну.

А за вікном тополине гілля Шепче: «Немає твого короля…

Переклад М. Москаленка