Яка жага безумна — жить.

Все здійснене обожествити,

І втілити все нерозкрите,

В нечуваному продзвеніть!

Нехай життя над нами стеле Вкривало чорне і смутне, —

Проте колись юнак веселий В прийдешнім спогад а мене:

Ні, не похмурість, не могила Була в душі його на дні.

Він весь — свобода яснокрила,

Дитя при світлому вогні!

Переклад М. Рильського