Ми в ньому ходимо, й не раз вдається чути Підмурків та колон неясні голоси.

Всі барви й кольори, всі аромати й тони Зливаються в могуть єдиного єства.

І зрівноважують їх вимір і права Взаємного зв’язку невидимі закони.

Є свіжі запахи, немов дітей тіла,

Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,

Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,

Як ладан і бензой, як амбра й мушмула,

Що опановують усі безмежні речі;

В них — захват розуму, в них відчуттям — хвала.