| Цього поета називають сучасним класиком. Він мешкав у Ленінграді, коли 1964 року йому влаштували показовий процес, звинувативши за дармоїдство й засудивши на п’ять років. Зу- силлями друзів за рік його звільнили, і він по- вернувся до Ленінграда. На той час за кордо- ном було видано першу збірку його поезій. У наступні двадцять років його друкували тіль- ки там. 1972 року його самого вислали з краї- ни. Він оселився у СІЛА. 1987 року Бродського було нагороджено Нобелівською премією. Зав- дяки цьому вірші Бродського були надруковані у радянських журналах. Та в Росію поет так і не повернувся. Особливістю поезії Бродського є те, що вона позбавлена видимих прикмет часу: він вільний у виборі часу — то Давній Рим, ХУНТ, XIX чи XX століття, чи взагалі поза часом. Так само вільно він чинить з простором, з вибором літературного жанру тощо. У СІ1ІА вийшли друком такі збірники поезій: «Частина мови» (1977), «Нові станси до Августи» (1983), «Уранія» (1987). Перебуваючи в еміграції, Бродський викладав російську літературу, а також писав прозу англійською. Відтак його вірш набув такої особливості, як монументалізм, що спирається на традиції «латинства». Бродський знаходить новий жанр — великий вірш («Велика елегія Джону Донну», «Пагорби», «Іса- як та Авраам»). Ще однією особливістю його поезії є численні цитати та алюзії (натяки на відому історичну подію чи літературний твір), асоціації, приховані посилання на великих попередників тощо. |