лен надрукував свої перші вірші у журналі «СуІ

часнии Парнас», потім видав за власні кошті

збірку «Сатурнічні поезії», а 1869 р. видав збір]
ку під назвою «Вишукані свята». Збірка «Доб*

ра пісня» (1870), присвячена коханій нарече-
ній, була найбільш ліричною, оскільки кохання

опоетизувало навколишній світ, зробило його
поетичним. Книга віршів «Романси без слів*

видана Верленом під час його перебування за

ґратами. Ці вірші — найвище поетичне досягі

символістської поезії.                         київського символізму, найтиповіша для,

(1888), «П^алельно»^1889)^Р«Щас^»⁽И89^Є1^К)^Є«Пісн^ИЗЬКЄ>> *^К°^ИНН^

честь» (1893) – помітно посил^{( )}‘ *^{ПіСН1ДЛЯ не1}» (¹⁸⁹¹)> «Оди на Е

сідає особливе місце у                                                         !^ендені^- ^П‘ ^ВеР^лен