| Це — загуслий заливистий свист,
Це — при березі лускіт льодинок. Це — умерзлий у темряву лист, Це — кількох солов’їв поєдинок. Це — солодкий притихлий горох, Це — усесвіту сльози в лопатках, Це — з пюпітрів і флейт — Фігаро Круто валиться градом на грядку. Все, що ночі важливо знайти У купальницькім плесі бездоннім. І зорю до садка донести На тремтячій вологій долоні. Духота — наче дошка плеската. Жар небесний — не вичаха. Цим зіркам до лиця б реготати, Але всесвіт — містина глуха. Переклад А. Кичинського |