Цей лютий! Час для сліз і віршів,

Що не стихають ні на мить,

Коли гримить, гуркоче хвища Й весною чорною горить.

Прольотку взяти. За шість гривень,

Кріз благовіст, крізь схлип коліс —

І чимскоріш — туди, де злива Гучніша від чорнил і сліз.

Де раптом, як звуглілі груші,

З дерев десятки чорних птиць Зірвуться долу і обрушать Суху печаль на дно зіниць.

А там земля іще чорніша,

І вітер криками пропах,

І чим раптовіш, тим точніше Вірші складаються в сльозах.

Переклад М. Рябчука