| Французький поет, який, засвоївши досвід романтизму, створює вірші в дусі цього напряму, використовуючи олександрійський вірш. Прагнув стати «поетом-ясновидцем» і створити нову поезію. На думку Рембо, поезія є найвищою реальністю, єдиним способом самореалізації поета. Так у сонеті «ІЬлосівки» втілився новий принцип творення образу, побудований на асоціації між звуком і кольором. Поезія «П’яний корабель» (1871) — розповідь про символічну мандрівку корабля-людини. Поезію покинув задовго до фізичної смерті — 1873 року. Осно- \ вні твори — це «Коваль», «Венера Анадіомена»,
«Останні вірші», цикл віршів у прозі «Осяяння» (1872 1873) та своєрідний діалог з собою й суд над собою «Крізь пекло». Творчість Рембо справила значний вплив на поезію французьких сюрре- «пістів та російських футуристів, які побачили в ньому не лише символіста- ді’кадента, а й поетичного новатора, що тяжів до розкутості поетичного сло- іл. Творчістю Рембо цікавилися українські перекладачі. Найповніше видання торів французького поета українською мовою вийшло друком у 1995 році. |